Відмінності між версіями «Ззиратися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 14: Рядок 14:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Vsglyad.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:259.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Poglyad.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Поточна версія на 19:26, 10 листопада 2019

Ззиратися, -раюся, -єшся, сов. в. ззирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Переглядываться, переглянуться. Усі люде ззираються, сміються шпиком, що з того буде. Кв. II. 273. Ззирались тоді між собою ученики. Єв. І. XIII. 22.

Сучасні словники

ЗЗИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗЗИРНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Обмінюватися швидкими поглядами. Грицько з Христею слухали та ззиралися (Панас Мирний, II, 1954, 171); Він пройшовся по кімнаті, по дорозі таємниче ззирнувся з Жанною (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 181); * Образно. Чорна, оксамитно чорна ніч великими очима ззиралася з чорним морем (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 43); // Зустрічатися поглядом (про очі). Глянув [Зінько] на неї, і їх очі ззирнулися (Борис Грінченко, II, 1963, 354).

2. на кого — що, діал. Задивлятися. Бувало в неділю як одягне [Лукин] білу з широкою прошивкою сорочку, ..то всі дівчата на нього ззираються (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 190); В словах Андруся було тілько [стільки].. жару і завзяття, що всі мимоволі ззирнулися на нього (Іван Франко, V, 1951, 449).

Ілюстрації

Vsglyad.jpg 259.jpg Poglyad.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання