Відмінності між версіями «Рухати»

Поточна версія на 20:35, 8 листопада 2019

Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = Рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = Рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РУХАТИ, аю, аєш, недок., РУШИТИ, шу, шиш, недок. і док.

1. перех. Переміщати, пересувати що-небудь. Ми рухали їх [позитиви] перед щілиною в картоні (Юрій Яновський, II, 1958, 10); Най реве навколо буря, усе грізно крушить, Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить (Павло Грабовський, I, 1959, 270). ♦ Рухати (рушити) гори (скали) — робити велику справу, яка вимагає багато зусиль; робити, здавалося б, неможливе. Мало нас, та се — дарма; Міцна віра рушить скали... (Павло Грабовський, I, 1959, 384).

2. тільки недок., перех. і неперех. Приводити в рух, примушувати рухатися, діяти. Вони підійшли до водопаду.., який рухав маленьку електростанцію (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 77); Я сиджу біля монтажного столу.. Одною рукою я рухаю моталку, продивляючись частину фільму (Юрій Яновський, II, 1958, 22); // ким, чим, кого, що, перен. Спонукати до діяльності або бути причиною чиїх-небудь дій, учинків. Автор [Н. Рибак] показує, які високі і благородні цілі рухають радянськими вченими в їхній невтомній і важкій праці над оволодінням таємницями атома (Радянське літературознавство, 1, 1964, 40); Мільйони їх, суворих вояків, вперед їх рушить і любов, і гнів… (Володимир Сосюра, I, 1957, 478).

3. недок. тільки рухати, неперех. Робити рухи якою-небудь частиною тіла. Маршалок щось кричав, та голос його танув у грізному гомоні шляхти. І здавалося, він беззвучно рухає губами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 32); Пішла дівка танцювати, рушила плечима (Коломийки, 1969, 108); Не міг [урядник] рушити лівою рукою, а й до того щось у нозі йому сталося... (Осип Маковей, Вибр., 1954, 140); // Виконуючи певну роботу, робити рухи яким-небудь знаряддям. — Жди його, як пана, — бурчав він, рухаючи вилами та удаючи, що він дуже перепрацювався тут без Павла (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133). ♦ І вусом не рушити — зовсім не звернути уваги, ніяк не зреагувати. Почнеться яка бесіда, а Марина.. зажартує, то дівки сміються, а парубок і вусом не рушить (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 167); І пальцем не рушити — те саме, що І пальцем не кивнути (див. кивнути). [Поет:] Та доки ще благати. Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого я не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка, I, 1951, 300).

4. недок. тільки рухати, перех., перен. Сприяти розвиткові чого-небудь. — Ми будемо рухати науку й перетворимо всю землю в рай (Олександр Довженко, I, 1958, 436); Ленін рушив вперед марксистську теорію, збагатив її новим змістом (Ленін, Коротка біографія, 1955, 146); Книга рушила розвиток культури, науки, літератури (Наука і життя, 9, 1970, 49); // Сприяти виконанню, здійсненню чого-небудь. Рухати справу.

5. тільки рухати, неперех., рідко. Те саме, що рушати 1. Заходились рухати до господи (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/rukhaty

Зовнішні посилання