Відмінності між версіями «Або»
(Замінено вміст на «{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=підрозділ}}») |
|||
(не показані 19 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | '''Або́''', сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду! | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''АБО''' спол. розділовий. 1.Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. — Пошлю Енея до Плутона, Або і сам в ад копирсну (Іван Котляревський, I, 1952, 280); [Тірца:] Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Леся Українка, II, 1951, 155). | ||
+ | |||
+ | 2. Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими. Було як заговорить або засміється - і старому веселіше стане (Вовчок, І, 1955, 81); Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить... (Мирний, II, 1954, 139); Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (Гончар, І, 1954, 55). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | | | + | |<img src="http://www.uralstudent.ru/i/uploads/Article/logo/f2269487.jpg?ts=1472711459" width="140px" height="140px"> |
− | + | |<img src="http://kub-life.org/wp-content/uploads/2016/04/vybir-profesii.jpg" width="140px" height="140px"> | |
− | | | + | |<img src="http://www.psychonomy.com.ua/uploads/fck/images10-3.jpeg" width="140px" height="140px"> |
− | | | + | |
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | {{#ev:youtube|tApAU8uC76Q}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | = | + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B0%D0%B1%D0%BE Тлумачний словник української мови] |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
+ | [[Категорія:Аб]] |
Поточна версія на 20:15, 20 червня 2023
Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
АБО спол. розділовий. 1.Уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. — Пошлю Енея до Плутона, Або і сам в ад копирсну (Іван Котляревський, I, 1952, 280); [Тірца:] Добудь нові слова, новії струни або мовчи (Леся Українка, II, 1951, 155).
2. Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими. Було як заговорить або засміється - і старому веселіше стане (Вовчок, І, 1955, 81); Мотря коло печі та в хаті або за корівчиною ходить... (Мирний, II, 1954, 139); Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (Гончар, І, 1954, 55).