Відмінності між версіями «Менинник»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | МЕНИ́ННИК, а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 23); * У порівняннях. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Іван Микитенко, I, 1957, 405). | ||
| + | ♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | | | + | |<img src="http://realsun.ru/files/project_5000/actions/1476658989_1_mini3.jpg" width="240px" height="240px"> |
| − | | | + | |<img src="https://baryonix.ru/wp-content/uploads/2018/06/1382684-img-stari-rivot-tricet-let-kariera-penize-zabava-deti-755x502-755x502.jpg" width="240px" height="240px"> |
| − | | | + | |<img src="http://mobile.mypizza.kg:9717/VirtualCardSecureService.svc/ImageFor?id=1015" height="240px"> |
| − | | | + | |<img src="https://images.ua.prom.st/242916949_w640_h640_medal-suvenirnaya-.jpg" width="240px" height="240px"> |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|YGTrc89rwz0}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | http://pozdravok.ru/pozdravleniya/den-rozhdeniya/i/na-ukrainskom/ | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 22: | Рядок 32: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 21:51, 18 листопада 2019
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МЕНИ́ННИК, а, чол.
1. Чоловік, хлопець у день своїх іменин. Наказував [Василь Опанасович] кланятися й здоровити іменинника (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 103); Закінчилися традиційні поздоровлення іменинника (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 23); * У порівняннях. Входить Вася, причесаний, в новому галстуку.. Почуває себе гостем і розмовляє, як іменинник (Іван Микитенко, I, 1957, 405). ♦ Дивитися (ходити і т. ін.) іменинником (як іменинник) — мати радісний, щасливий вигляд. Антон ходив по кораблю, як іменинник (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 155).
2. перен. Про того, чиї успіхи, досягнення відзначаються. Він почував себе іменинником, наче він сам, а не мати, одержав орден (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 76).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
http://pozdravok.ru/pozdravleniya/den-rozhdeniya/i/na-ukrainskom/
