Відмінності між версіями «Копія»
(Створена сторінка: '''Копія, -пії, '''''ж. ''Копія. ''Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачит...) |
|||
(не показані 8 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Копія, -пії, '''''ж. ''Копія. ''Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? ''Хата. | '''Копія, -пії, '''''ж. ''Копія. ''Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? ''Хата. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | Копія (від латів.(латинський) copia — безліч) (юридичне), точне відтворення тексту якого-небудь документа. У СРСР ДО., завірена в нотаріальному порядку, має таку ж юридичну силу, як і оригінал. | ||
+ | ===Академічний тлумачний словник=== | ||
+ | |||
+ | 1. Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників.. були прикрасою в залі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 618); Картину ми отримали, велике спасибі за неї! Копія зовсім гарна (Леся Українка, V, 1956, 187); Це була переписана рукою Ж єні копія листа її тата (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 165); | ||
+ | // Відбиток з негатива; знімок. Після виготовлення копій з негатива фільми-листівки одразу ж надсилалися для публічного демонстрування (Українське радянське кіномистецтво, I, 1959, 39). | ||
+ | |||
+ | 2. розм. Той, хто дуже подібний до кого-небудь. Ся Регіна — то не була його Регіна. То була якась виблідла.. копія його ідеала (Іван Франко, VII, 1951, 267). | ||
+ | |||
+ | ===Словник іншомовних слів Мельничука=== | ||
+ | |||
+ | КОПІЯ | ||
+ | ко́пія | ||
+ | (від лат. соріа – запас, велика кількість) | ||
+ | 1. Точний список з оригіналу. | ||
+ | 2. Точне відтворення картини, портрета або іншого твору мистецтва. | ||
+ | 3. Формний матеріал з зображенням, нанесеним способом копіювання, для дальшого виготовлення друкарської форми. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копія 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копія 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Копія 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|cg6Tluu019s}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 18:33, 1 грудня 2015
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата.
Зміст
Сучасні словники
Копія (від латів.(латинський) copia — безліч) (юридичне), точне відтворення тексту якого-небудь документа. У СРСР ДО., завірена в нотаріальному порядку, має таку ж юридичну силу, як і оригінал.
Академічний тлумачний словник
1. Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників.. були прикрасою в залі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 618); Картину ми отримали, велике спасибі за неї! Копія зовсім гарна (Леся Українка, V, 1956, 187); Це була переписана рукою Ж єні копія листа її тата (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 165); // Відбиток з негатива; знімок. Після виготовлення копій з негатива фільми-листівки одразу ж надсилалися для публічного демонстрування (Українське радянське кіномистецтво, I, 1959, 39).
2. розм. Той, хто дуже подібний до кого-небудь. Ся Регіна — то не була його Регіна. То була якась виблідла.. копія його ідеала (Іван Франко, VII, 1951, 267).
Словник іншомовних слів Мельничука
КОПІЯ ко́пія (від лат. соріа – запас, велика кількість) 1. Точний список з оригіналу. 2. Точне відтворення картини, портрета або іншого твору мистецтва. 3. Формний матеріал з зображенням, нанесеним способом копіювання, для дальшого виготовлення друкарської форми.