Відмінності між версіями «Шолвія»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 10 проміжних версій ще одного учасника)
Рядок 30: Рядок 30:
 
Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.
 
Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
=Медіа==
+
https://liktravy.ua/uploads/articles/55ccd773eb993.jpg
 +
 
 +
https://img.gadeners.com/img/bota-2018/shalfej-ili-salviya-doktor-i-ukrashenie-uchastka-3.jpg
 +
http://soveti.com.ua/wp-content/uploads/2015/02/shalfei.jpg
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
{{#ev:youtube|blhssdXABvk }}
 +
https://youtu.be/blhssdXABvk
 +
 
 +
{{#ev:youtube| 0R3Lwe_bVIQ}}
 +
https://www.youtube.com/watch?v=0R3Lwe_bVIQ
 +
 
 
==Див.також==
 
==Див.також==
 
1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин
 
1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин

Поточна версія на 16:36, 10 листопада 2019

Шолвія, -вії, ж. = Шавлія. Посію шолвію зарані в неділю. Чуб. V. 609.

Сучасні словники

Шавлі́я (народні назви — шевлія, шалві́я, шовлія) — найчисельніший рід рослин родини губоцвітих, налічує майже 1000 видів багаторічних та однорічних трав'янистих рослин або напівкущів, висотою 50-70 см. За академічним «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин» (Кобів, 2004) для роду Salvia вказано (с. 362): «Salvia L. — шавлі́я (Сл, Ру, Оп, Дб), шалві́я (Вх2, Вх3, Гв, Сл), шевлія.»

Біологічні властивості

Листя подовжене, черешкове, опущене, сіро-зеленого кольору. Квіти дрібні, білі, рожеві чи синьо-фіолетові, зібрані в суцвіття. Плоди — горішки темно-бурого кольору. Цвіте в червні — липні. Шавлія морозостійка, любить сухі та плодючі ґрунти. Розмножують вегетативно та за допомогою насіння, які висівають безпосередньо в ґрунт. Посів проводять ранньою весною чи пізньою осінню.

Поширення

Батьківщина шавлії — Середземномор'я та Південна Європа. В дикому стані росте в Малій Азії та Південній Європі. В Центральній Європі рослина культивується з часів середньовіччя.

Види

Відомо близько 500 видів; в Україні 29 — два з них введено в культуру. Деякі види:

Шавлія лікарська (Salvia officinalis) — настоянка з її листя використовується при стоматитах, катарах верхніх дихальних шляхів тощо. Шавлія мускатна (Salvia sclarea) — культивується в Криму для виготовлення ефірної олії, яка вживається у парфумерії та медицині. Шавлія віщунів — (Salvia divinorum) — рослина, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А. Шавлія поникла (Salvia nutans) Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) Шавлія сухостепова (Salvia tesquicola) Шавлія ефіопська (Salvia aethiopis) Серед ендеміків України — шавлія кременецька.

Застосування

Шавлія — пряність, яка збагачує смак та сприяє покращенню засвоювання жирних м'ясних страв, м'яса, приготованого на грилі, соусів, омлетів з сиром. Добре поєднується з червоним перцем. Листя шавлії використовують як приправу до салатів, в овочеві та рибні страви. Їх додають в маринади до огірків, кабачків та ін. З листя заварюють чай. Ефірну олію шавлії застосовують при виробництві харчових концентратів, ковбас, консервів, а також для ароматизації мила, зубних паст та ін. Шавлія дуже красива, тому її вирощують і як декоративну рослину. Вона є прекрасним медоносом. Мед із шавлії темно-золотистого кольору, ароматний та приємний на смак.

Ілюстрації

55ccd773eb993.jpg

shalfej-ili-salviya-doktor-i-ukrashenie-uchastka-3.jpg shalfei.jpg

Медіа

https://youtu.be/blhssdXABvk

https://www.youtube.com/watch?v=0R3Lwe_bVIQ

Див.також

1083 Сальвія — астероїд, названий на честь цього роду рослин

Джерела та література

Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Юрій Кобів. — Київ: Наукова думка, 2004. — 800 с. Література Л. Г. Крецу Л. Г. Домашенко М. Д. Соколов. Мир пищевых растений. — Кишинев: Тимпул, 1989. — С. 276. (рос.) Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.