Відмінності між версіями «Колядувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як ...)
 
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512.  
 
'''Колядува́ти, -ду́ю, -єш, '''''гл. ''Ходить по хатамъ и пѣть колядки. ''Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. ''Ном. № 512.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок.
 +
1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56).
 +
2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua Орфографічний словник української мови ]===
 +
колядува́ти
 +
дієслово недоконаного виду
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua Українсько-російський словник ]===
 +
КОЛЯДУВАТИ
 +
колядовать
 +
===[http://slovopedia.org.ua Словар українського сленгу ]===
 +
КОЛЯДУВАТИ
 +
(-ую, -уєш)
 +
♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35.
 +
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/52209/заколядувати Український тлумачний словник]===
 +
заколядувати
 +
-у́ю, -у́єш, док., етн.
 +
1) Почати колядувати, співати колядку.
 +
2) Проспівати колядку
 +
відколядувати
 +
-у́ю, -у́єш, док.
 +
Закінчити колядувати.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:147009 640.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kolad 0.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]

Поточна версія на 21:40, 5 грудня 2014

Колядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Ходить по хатамъ и пѣть колядки. Збіраюсъ колядувати, як вже й щедрувати пора. Ном. № 512.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОЛЯДУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Співати колядки, брати участь в обряді, пов'язаному з виконанням цих пісень. — Благословіть колядувати! — крикнула Горпина, зазираючи у вікно (Панас Мирний, III, 1954, 41); Заховавшись у природній фортеці міста, козаки дозволили собі домашню розкіш — пішли колядувати (Іван Ле, Наливайко, 1957, 77); Наближаються свята, і закортіло мені розказати нашій молоді, як то колись гуляли, колядували (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 56). 2. перен. Ходити з якою-небудь справою від одного до другого. Побоюється [пан], що його строкарі можуть закомизитись і підуть в економії Рокотова, Маркозова чи Кочубея, тому й раніше звичайного послав своїх прикажчиків колядувати по селу (Михайло Стельмах, I, 1962, 186).

Орфографічний словник української мови

колядува́ти дієслово недоконаного виду

Українсько-російський словник

КОЛЯДУВАТИ колядовать

Словар українського сленгу

КОЛЯДУВАТИ (-ую, -уєш) ♦ Іди колядуй, мол. Увічлива відмова зробити щось. ПСУМС, 35.

Український тлумачний словник

заколядувати -у́ю, -у́єш, док., етн. 1) Почати колядувати, співати колядку. 2) Проспівати колядку відколядувати -у́ю, -у́єш, док. Закінчити колядувати.

Ілюстрації

147009 640.jpg Kolad 0.jpg