Відмінності між версіями «Білик Анфіса Олександрівна»
(не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
<big>'''База для проведення практики: <big>'''[[Київський університет імені Бориса Грінченка]]'''</big> | <big>'''База для проведення практики: <big>'''[[Київський університет імені Бориса Грінченка]]'''</big> | ||
<br /> | <br /> | ||
− | + | ||
+ | [[Файл:L 10-17-13 logo 2019-10-06.JPG|міні|ліворуч|Логотип університету]] | ||
− | + | ||
− | Завдання 1 | + | == '''Завдання 1''' == |
− | + | === Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education) === | |
− | Завдання 2 | + | |
− | + | [https://docs.google.com/document/d/1VEYlzc6gcM2hSc_X1EllRQIohb1cq9K2AkN-CtoEYCE/mobilebasic Програма конференції] | |
− | Завдання 3 | + | |
− | + | Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP. | |
− | + | [[Файл:Bilyk1.jpeg|міні|праворуч|Реєстрація учасників конференції]] | |
− | + | У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту: | |
− | Завдання | + | |
− | + | * Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна) – координатор | |
+ | * Університет Деусто (Іспанія) – координатор змістового наповнення та реалізації | ||
+ | * Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (Польща) | ||
+ | * Кіпрський університет (Кіпр) | ||
+ | * Київський університет імені Бориса Грінченка (Україна) | ||
+ | * Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна) | ||
+ | * Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна) | ||
+ | * ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Україна) | ||
+ | * ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна) | ||
+ | |||
+ | На даному [https://youtu.be/-8iAnIrXl6c%20 відео] видно, як проходила [https://youtu.be/0y138MWd_pI%20 конференція] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Bilyk2.jpg|міні|ліворуч|Керівник практики Василенко Світлана Василівна та студенти-практиканти]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | === Участь в організації та проведенні конференції === | ||
+ | Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме: | ||
+ | |||
+ | * зустріч учасників конференції | ||
+ | * реєстрація учасників конференції | ||
+ | * допомога учасникам знайти відповідну аудиторію | ||
+ | * збір особистих даних учасників | ||
+ | * фото та відеозйомка крнференції | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''Завдання 2''' == | ||
+ | === Аналіз ресурсу MoPED === | ||
+ | [[Файл:MoPED.jpeg|безрамки|Про MoPED]] | ||
+ | '''[http://mopedproject.eu/ua/ MoPED]''' – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні | ||
+ | [[Файл:Bilyk.jpeg|безрамки|праворуч|Аналіз ресурсу MoPED]] | ||
+ | Мета проекту: | ||
+ | |||
+ | Модернізація навчальних планів педагогічних ВУЗів України шляхом впровадження найсучасніших методик викладання із використанням ІКТ та методів дослідження результатів. | ||
+ | |||
+ | Цілі проекту: | ||
+ | |||
+ | Розробка сучасних навчальних матеріалів з методики викладання STEAM предметів | ||
+ | Створення та акредитація 18 нових курсів для програм на ОКР «Бакалавр» (ОКР «Магістр») в усіх українських ВНЗ – учасників проекту | ||
+ | Забезпечення серії тренінгів для 450 викладачів українських ВНЗ – учасників проекту | ||
+ | Налагодження ефективної співпраці між європейськими та українськими ВНЗ, вчителями шкіл та їх асоціаціями для посилення інтернаціоналізації, передачі знань та академічного потенціалу | ||
+ | Створення “Інноваційного класу” у кожному українському ВНЗ – учаснику проекта, який розглядатиметься як навчальний простір 21Століття, побудований на основі кращих європейських практик | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''Завдання 3''' == | ||
+ | === Участь в організації та проведенні тренінгу=== | ||
+ | [https://youtu.be/hg7ylv4YXXQ Допомога у проведенні тренінгу] | ||
+ | |||
+ | Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме: | ||
+ | |||
+ | * зустріч учасників тренінгів | ||
+ | * реєстрація учасників тренінгів | ||
+ | * допомога учасникам знайти відповідну аудиторію | ||
+ | * допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу | ||
+ | * збір особистих даних учасників | ||
+ | * фото та відеозйомка тренінгу | ||
+ | * домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу | ||
+ | * допомога тренерам тренінгу | ||
+ | * інтерв'ю з тренером | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Файл:Bilyk4.jpg|міні|Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання ]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів: | ||
+ | |||
+ | * «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського. | ||
+ | * «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського. | ||
+ | * «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет | ||
+ | * «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Файл:Bilyk3.jpg|міні|ліворуч|Тренінг Дослідницько-орієнтоване навчання ]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Під час другого дня конференції було проведено коротке''' інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського ''' '' | ||
+ | |||
+ | [ [https://youtu.be/sqyZYPklTU0 Посилання на відео]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''Завдання 4''' == | ||
+ | === Тренінг, який мене зацікавив=== | ||
+ | Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема '''"Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. | ||
+ | |||
+ | '''Освітня робототехніка'''"''' тому, що: | ||
+ | [[Файл:Bilyk5.jpg|міні|праворуч|Тренінг «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка»]] | ||
+ | |||
+ | Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців. | ||
+ | Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо. | ||
+ | Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти. | ||
+ | |||
+ | Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема: | ||
+ | |||
+ | * математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів); | ||
+ | * фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів); | ||
+ | * технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання), | ||
+ | * ІКТ (програмування робототехнічних систем). | ||
+ | |||
+ | '''Робототехніка''' – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів. | ||
+ | Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях. | ||
+ | |||
+ | Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій. | ||
+ | |||
+ | Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті – "освітню робототехніку" ("educational robotics"). | ||
+ | |||
+ | '''Освітня робототехніка (educational robotics)''' – міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики. | ||
+ | Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості. | ||
+ | Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме: | ||
+ | |||
+ | * формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти; | ||
+ | * формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем; | ||
+ | * формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення; | ||
+ | * формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки; | ||
+ | * реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями; | ||
+ | * формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві; | ||
+ | * формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання; | ||
+ | * інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції. | ||
+ | |||
+ | Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті. | ||
+ | В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення. | ||
+ | |||
+ | == '''Завдання 5''' == | ||
+ | === Звітна презентація === | ||
+ | [https://youtu.be/aAQgP9tJmBg Звітна презентація] |
Поточна версія на 22:30, 15 жовтня 2019
Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Білик Анфіси Олександрівни VІ курсу Педагогічного інституту групи ПВШм-1-18-1.4з заочної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності: 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи)
База для проведення практики: Київський університет імені Бориса Грінченка
Завдання 1
Проведення Міжнародної конференції «Нові педагогічні підходи в STEAM-освіті» (New Pedagogical Approaches in STEAM Education)
Київський університет імені Бориса Грінченка 26 і 27 вересня 2019 року приймав поважних гостей і партнерів – учасників Міжнародної конференції "Нові педагогічні підходи в STEAM освіті", яка відбулась за проектом "Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання" (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 – Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP.
У конференції взяли участь викладачі усіх університетів-партнерів проекту:
- Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (Україна) – координатор
- Університет Деусто (Іспанія) – координатор змістового наповнення та реалізації
- Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташиця (Польща)
- Кіпрський університет (Кіпр)
- Київський університет імені Бориса Грінченка (Україна)
- Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна)
- Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (Україна)
- ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (Україна)
- ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (Україна)
На даному відео видно, як проходила конференція
Участь в організації та проведенні конференції
Допомога в організації конференції та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
* зустріч учасників конференції * реєстрація учасників конференції * допомога учасникам знайти відповідну аудиторію * збір особистих даних учасників * фото та відеозйомка крнференції
Завдання 2
Аналіз ресурсу MoPED
MoPED – це проект з розвитку потенціалу, спрямований на модернізацію вищої освіти в Україні
Мета проекту:
Модернізація навчальних планів педагогічних ВУЗів України шляхом впровадження найсучасніших методик викладання із використанням ІКТ та методів дослідження результатів.
Цілі проекту:
Розробка сучасних навчальних матеріалів з методики викладання STEAM предметів Створення та акредитація 18 нових курсів для програм на ОКР «Бакалавр» (ОКР «Магістр») в усіх українських ВНЗ – учасників проекту Забезпечення серії тренінгів для 450 викладачів українських ВНЗ – учасників проекту Налагодження ефективної співпраці між європейськими та українськими ВНЗ, вчителями шкіл та їх асоціаціями для посилення інтернаціоналізації, передачі знань та академічного потенціалу Створення “Інноваційного класу” у кожному українському ВНЗ – учаснику проекта, який розглядатиметься як навчальний простір 21Століття, побудований на основі кращих європейських практик
Завдання 3
Участь в організації та проведенні тренінгу
Допомога у проведенні тренінгу
Допомога в організації тренінгу та забезпечення її безперешкодного функціонування, а саме:
* зустріч учасників тренінгів * реєстрація учасників тренінгів * допомога учасникам знайти відповідну аудиторію * допомога при реєстрації учасників беспосередньо під час проведення тренінгу * збір особистих даних учасників * фото та відеозйомка тренінгу * домога учасникам тренінгу у підготовці до тренінгу * допомога тренерам тренінгу * інтерв'ю з тренером
На другий день конференції більше 100 учасників відвідали дві лінійки паралельних тренінгів від партнерів проекту – науковців та викладачів:
- «Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo. Освітня робототехніка» - Стрельцов О.В., Летій Ю.В., «Нанітес Груп»; Лугова Т.А., Блажко О.А., Одеський національний політехнічний університет; Корабльов В.А., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
- «Від класичного уроку до дослідницько-орієнтованого навчання» - Гнєзділова В.І., Близнюк Т.О., Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського.
- «Використання онлайн редакторів в роботі із навчальним відео» - Ковтун О.А., Дудар В.Л., Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
- «Проектування перевернутого STEAM уроку» - Семенов М.А., Луганський національний університет імені Тараса Шевченка.
Під час другого дня конференції було проведено коротке інтерв'ю з Черних В.В., Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського
Завдання 4
Тренінг, який мене зацікавив
Під час конференції було розгляуто дуже багато цікавих тем, але найбільше мене зацікавила тема "Застосування ігрових сценаріїв у навчальних робототехнічних моделях на базі MiniRobo.
Освітня робототехніка" тому, що:
Як було зазначено раніше, стрімкий розвиток IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій спричиняє потребу у підготовці відповідних кваліфікованих фахівців. Для реалізації цього необхідне якісне навчання учнів STEM-предметів – математики, фізики, технологій, інженерії, програмування тощо. Робототехніка також є одним з напрямів розвитку сучасної STEM-освіти.
Навчання за допомогою робототехніки надає можливість учням і студентам вирішувати реальні життєві проблеми, які потребують знань STEM-предметів, зокрема:
- математика (просторові поняття, геометрія – для розуміння способів руху роботів);
- фізика (електроніка, принципи роботи датчиків, що є основою роботів);
- технологія та дизайн (дизайн пристроїв, частин роботів, їх конструювання),
- ІКТ (програмування робототехнічних систем).
Робототехніка – це прикладна наука, в якій вивчається проектування, розробка, конструювання, експлуатація та використання роботів. Навчання робототехніки надає учням і студентам практичного досвіду для розуміння технологічних складових функціонування автоматизованих систем; пристосування до постійних змін під час управління складними системами; використання попередньо набутих знань у реальних ситуаціях.
Робототехніка привертає увагу вчених як засіб розширення можливостей для учнів та студентів, а саме у процесі навчання робототехніки молодь може займати активну позицію як співконструктори, а не як пасивні отримувачі знань або споживачі технологій.
Коли мова йде про робототехніку в контексті її використання в навчальному процесі, то говорять про новий напрям в освіті – "освітню робототехніку" ("educational robotics").
Освітня робототехніка (educational robotics) – міжпредметний напрям навчання учнів, у процесі якого інтегруються знання зі STEM-предметів (фізики, технологій,математики), кібернетики, мехатроніки та інформатики. Навчання освітньої робототехніки відповідає ідеям випереджального навчання (навчання технологій, які будуть потрібні в майбутньому) і дозволяє залучити учнів різного віку до процесу інноваційної та наукового-технічної творчості. Враховуючи результати досліджень та власний досвід, зазначимо основну мету та завдання впровадження освітньої робототехніки у навчальний процес закладів освіти, а саме:
- формування та розвиток в учнів інтересу до природничих і точних наук, науковотехнічної творчості, що відповідає ідеям STEM-освіти;
- формування в учнів навичок роботи з технічними пристроями та умінь практичного вирішення актуальних інженерно-технічних проблем;
- формування якостей особистості, яка здатна самостійно ставити цілі, проектувати шляхи їх реалізації, контролювати й оцінювати свої досягнення;
- формування в учнів умінь працювати з різними джерелами інформації, оцінювати їх і на цій основі формулювати власну думку, судження, оцінку, ініціювати та створювати власні розробки;
- реалізація метапредметних зв'язків між інформатикою, математикою, фізикою та технологіями;
- формування в учнів наукового світогляду як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови повноцінного життя в сучасному суспільстві;
- формування та розвиток в учнів стійкої мотивації до навчання;
- інтелектуальний розвиток особистості, зокрема розвиток в учнів логічного, алгоритмічного та креативного мислення при розв'язування прикладних задач, інформаційної культури, пам’яті, уваги, наукової інтуїції.
Освітня робототехніка є ефективним інструментом для навчання через проектну діяльність, в якій STEM, програмування, технічна творчість інтегруються в один проект. Навчання робототехніки надає учням та студентам можливості за допомогою моделювання та конструювання досліджувати, як технології працюють в реальному житті. В Україні розвиток освітньої робототехніки в рамках освітнього процесу відбувається епізодично на предметному рівні, у навчанні інформатики та ІКТ, в позашкільній освіті, але на цей час відсутній системний підхід. Тому впровадження робототехніки в освітній процес середніх і вищих навчальних закладів як одного з напрямків STEM-освіти, розробка відповідних навчальних програм для учнів, майбутніх учителів і для системи підвищення кваліфікації вчителів має важливе значення.