Відмінності між версіями «Коза»

Поточна версія на 15:07, 4 січня 2014

Коза, -зи, ж. 1) Коза, Capra. На похиле дерево і кози скачуть. Ном. № 4075. Пішов туди, де козам роги правлять. Пошелъ въ Сибирь. Кози в золоті показувати. Прельщать обманчивыми обѣщаніями. Не кидайтесь ви на ту оману городянську, котора вже тисячу років кози в золоті вам показує. К. (О. 1861. II. 229). 2) Музыкальный инструментъ, волынка. Мнж. 182. Ном. № 7130. 3) Бурдюкъ. 4) Весенняя игра, состоящая въ томъ, что дѣвушку, изображающую козу, дразнятъ остальныя, она за ними гоняется и какую поймаетъ, та становится козою. Чуб. III. 84. 5) Святочное представленіе на рождественск. святк., преимущественно подъ Новый годъ, состоящее въ томъ, что компанія парней, изъ которыхъ одинъ одѣвается козою, ходить по хатамъ, коза танцуетъ подъ музыку, причемъ поютъ особыя пѣсни. Это называется водити козу. Чуб. III. 265. О. 1861. XI — XII, 61. «Черниг. Губ. Вѣд.» 1859, № 16. Переносно: козу водити — значитъ пьянствовать долгое время, нѣсколько дней. Грин. І. 237. 6) Тюрьма. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не сажають. К. ЧР. 138. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено. Г. Барв. 252. 7) Переяславское названіе семинариста. К. 1887. VI. 485. 8) Выглядывающая изъ носа засохшая сопля. Ко́зи гнати. Чистить носъ. Кремен. у. 9) Полоса, которую пропалываетъ полольщица. Як полють, так кожна полільниця жене козу; змагаються, коли яка вузеньку дуже козу жене. Харьк. 10) Коза сікавка. Рыба Cobitus taenia. Шух. І. 29. Ум. Кізка, кізонька, кізочка, козуня. А я тую кізоньку пасла та пасла, та моя кізонька добра до масла. Чуб. V. 1105. Гоп, гоп, козуню! гоп, гоп, сіренька! Чуб. Ув. Козя́ка. Ходім, жінко, у нас десь козяка була. Маркев. 63.

Сучасні словники

• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОЗА, и, жін.

1. Невелика рогата жуйна тварина родини порожнисторогих, що дає молоко, м'ясо тощо; самиця козла (у 1, 2 знач.). Паслась Коза з козятком коло хати (Тарас Шевченко, II, 1963, 366); По схилах гір розсипалися отари кіз та овець (Олесь Гончар, III, 1959, 171); * У порівняннях. — Я тебе всього двічі чи тричі бачив на полі, де ти стрибала, як коза... (Панас Мирний, I, 1949, 309). ♦ Всі (і) кози в золоті кому — комусь здається хто-, що-небудь кращим, ніж у дійсності. П'яному і кози в золоті (Номис, 1864, № 11445); І вовки [були, будуть] ситі, і кози цілі; І кози [були, будуть] ситі, і (й) сіно ціле — немає шкоди, збитку ні для одних, ні для інших; ніхто не зазнав шкоди, збитків. Його натура була слаба..: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний, III, 1954, 186); — Ось бач, як воно все виходить ловкенько.. І кози ситі, й сіно ціле (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 131); Лупити (драти і т. ін.) як Сидорову козу — нещадно бити. [Митька:] І били ж мене батько за се, драли як Сидорову козу!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 265); На похиле дерево і [всі, всюди і т. ін.] кози скачуть — ще й всякі неприємності, нещастя на слабку, беззахисну людину. Бригадир Кононенко суворо зауважив: — Відкоша отаким не даєш, то й лізуть. Чи не знаєш: на похиле дерево і кози скачуть (Ярослав Гримайло, Незакінч. роман, 1962, 208); Не поспішай (не поспішайте, встигнеш і т. ін.) з козами на торг — не варто без потреби поспішати куди-небудь або з чим-небудь. Мене рішуче притримав за руку Максим Бобровник. — А ти стій на місці. Знаєш прислів'я — не поспішай з козами на торг (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 248); — Та годі вже з вашими качанами... тут їсти хочеться... — нетерпляче озвався Макар.. — Встигнеш ще з козами на торг (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 260); Не хоче (не рада і т. ін.) коза на торг, та [її] ведуть — хоч-не-хоч, а треба робити так, як цього вимагають обставини. [Омелько:] Коли її беруть без приданого, то нехай богові дякує.. Що вона не хоче, так що ж? Коза не хоче на торг, та її ведуть!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 181); Туди (там), де козам роги правлять, ірон. — у в'язницю, на заслання. — Якби мій позов добувся до рук станового, то він би запровадив мене туди, де козам роги правлять!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 384); — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе, духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (Михайло Стельмах, II, 1962, 109); Прийшла ([ще] прийде і т. ін.) коза до воза — доведеться ще кому-небудь звернутися з проханням до тієї людини, якій колись він відмовив у чомусь або до якої не хотів звертатися з певних причин. Читаючи лист Франка, я не могла не подумати: «прийшла коза до воза» (Леся Українка, V, 1956, 212); — Чекайте, чекайте! Ще прийде коза до воза... Ви ще мене згадаєте (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 125).

2. перен., розм. Про жваву, рухливу дівчину. — Не знаєш, ..чия ота фата [дівчина]? — й показав на Гашіцу. — Котра? Ота коза дика в білій спідниці? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 234); Дзвонар сміхотливим поглядом провів дівчину і захоплено подумав: «Коза. Росте ж на чиюсь голову» (Михайло Стельмах, I, 1962, 63).

3. розм., рідко. Те саме, що волинка. Грають [пастухи].. на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412); Трапляються.. іноді дуже цікаві [інструменти],., що їх вживають гуцули: флояра та денцівка, зроблені на зразок сопілки, трембіта, ..коза (Історія української музики, 1922, 92).

4. розм., заст. Те саме, що в'язниця. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 252).

• "Словник України" on-line

Коза́ – іменник жіночого роду

• Фразеологічний словник української мови

КОЗА

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами... Тут їсти хочеться...— нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С. Добровольський); Все частіше між санаторцями заводились розмови про домівку: — Нічого вже нас тут маринувати, додому відправили б. Більш розсудливі відказували: Встигнеш з козами на торг (Ю. Збанацький); Старі вже більш і не згадували (про сватання), бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш).

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі. Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т. ін. Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову (про конституцію). Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар (Лев) міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко); Гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі... (С. Караванський).

і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний).

на коні́ (на козі́) не під’ї́деш до кого. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий; до кого-небудь неможливо знайти підхід. Прочита вона, що її похвалили, .. уже до неї і на коні не під’їдеш (М. Старицький); (Красовська:) Поки ти у мене не будеш як слід пристроєна, не буде моя душа спокійна! .. Люди знайшлись би, звісно, коли б не пішла чутка про твою гордість, що до тебе і на козі не під’їдеш! (Олена Пчілка).

не на тій козі́ під’їжджа́ти / під’їхати до кого. Не знаходити належного, потрібного підходу до кого-небудь. Хан винувато пошкріб за вухом.— Виховував (водія). А от, виходить, не на тій козі під’їжджав до нього (В. Дарда).

показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. Терентій сердито сплюнув .. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь).

су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг. Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу. — У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи. .. І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер). зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко).

(там (туди́, зві́дти і т. ін.),) де ко́зам ро́ги пра́влять. Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко. Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ’яненко); Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (З газети); — Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла… .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ’яненко); — Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький); — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах); (Гужій:) Здоров, Романе! Відкіля це з’явився? (Лановий:) Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов). там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з таким

усі ко́зи в зо́лоті кому. Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. П’яному — всі кози в золоті (В. Речмедін). і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там (в Америці) і кози в золоті ходять,— безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах).

як си́дорову козу́, зі сл. би́ти, лупцюва́ти, чихво́стити і под. Дуже сильно, нещадно. (Митька:) І били ж мене батько за се, драли як сидорову козу!.. (М. Кропивницький); — Так мене мій покійний чоловіченько лупцював як сидорову козу (П. Рєзніков); Їдуть (дегустатори) звідси, їдуть звідти, ведеш їх у підвали, пригощаєш, а декотрий ще й каністру підмостить — наточи й додому! А тоді на всіх активах ще тебе ж і чихвостять як сидорову козу (О. Гончар).

• Словар українського сленгу

КОЗА 1 (-и) ж.; мол.; жарт.-ірон. Дівчина, жінка. БСРЖ, 267; ПСУМС, 35; ЯБМ, 1, 444. // Весела дівчина. ■ Слово було відоме бурс.-сем. арґо. 2 (-и) ж. 1. гірн. Самоперекидна вагонетка, якою вивозять породу на терикон. Дзендзелівський, 350; ФССГД, 126. ♦ На короткій козі, гірн. Дуже швидко. ■ Коза - вагонетка на вугілля в шахті. ФССГД, 126. 2. жрм. Вагонетка з вирізаними лобовинами для перевезення негабаритних матеріялів (ліс, металеве кріплення понад 2 м довжиною). Дзендзелівський, 350.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

• [Кози які лазять по деревах]

А ось і чергові дивні кози, ми вже писали про незвичайних кіз, які лазять по скелях, це були Ибексы. Проте зараз ми поговоримо про інший вид кіз, які здатні лазити по деревах, та як би це і не звучало безглуздо. Ці кози навчилися дертися по деревах у пошуках листя і плодів для харчування. Особисто я взагалі не розумію як їм вдається це робити при допомозі одні тільки копит. але ви самі можете побачити фото. Кози вимушені шукати їжу на деревах, тому що в Морокко де вони мешкають, дуже мізерна рослинність і знайти щось на землі не реально.

• Суворі мароканські кози які лазять по деревах

Цікаві факти

Кози і вівці Як і корова, кози і вівці відносяться до сімейства парнокопитних жуйних, але належать до підродини козячих (включающему також муфлонів і кам'яних баранів).

Вівця домашня (Ovis occidentals) — стадна тварина. Самець (баран), як правило, має дугоподібно загнуті роги. Вівця — самка. Ягня — це дитинча у віці до одного року. Баранов, як правило, каструють по досягненні ними одного року і предназначают для виробництва м'яса.

Коза домашня (Carpa hircus) — поширене сільськогосподарське тварина.

Одомашнення. Кози і вівці були одними з перших одомашнені людиною. Сліди одомашнення їх представників ставляться до 10000 році до н. е... З самого початку людина цінував їх м'ясо, жир, коле /, шкуру і шерсть.

Домашня коза сталася від дикого предка, досі мешкає на Близькому Сході (дикої кози Carpa aegagrus), в той час як вівця — результат схрещування різних видів (іноді вважається, що від виду Ovis amnion і понині зустрічається в дикій природі Євразії).

Породи. Меринос — найвідоміша з усіх розводяться овець, цінується завдяки своїй шерсті. Брала участь у схрещуванні з багатьма породами. З найвідоміших м'ясних порід слід назвати французькі і Беррійського шармуаз, а також англійські оксфорд-даун і Саут-даун.

Німецька порода. Велика кольорова німецька з короткою і гладкою шерстю широко затребувана завдяки своєму молоку, як і саанен, що відрізняється білою вовною з дрібними кольоровими плямами. У Франції 55% молочних кіз відноситься до альпійської породі. Азіатська кашемірова і турецька ангорська вирощуються через вовни. Румунська карпатська одноколірна — одна з найстаріших порід.

Домашня свиня (Sus scrofa domsticus) належить до сімейства Свинячих, яке включає також бородавочника, річкову свиню і кілька видів кабанів. У неї важке і округле тіло і короткі ноги, що закінчуються роздвоєними копитами. Голова закінчується м'яким витягнутим рилом. Шкіра свині може бути різного кольору, вона товста і місцями вкрита щетиною. У свині 44 зуба, з яких 2 великих ікла.

Одомашнення. Предком домашньої свині був кабан звичайний (Sus semfa), що живе в дикій природі в Євразії та Північній Африці (і інтродукований в інших місцях), який був одомашнений, починаючи з 8000 року до н. е... в різних регіонах Євразії. В Америку домашні свині були завезені набагато пізніше.

Породи. Всього було виведено більше 90 порід і 200 різновидів свиней, але тільки 8 з них поширені в західних країнах: Йоркширський, або велика біла; беркширської; біла честер; хемпшірская; Поланд китайська; дюрок; ландрас і плямиста.