Відмінності між версіями «Ковбиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ко́вбиця, -ці, '''''ж. ''Печь, переднее отверстіе печи. Желех. ''Шанувавши ковбиці, лавиці, ко...) |
|||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ко́вбиця, -ці, '''''ж. ''Печь, переднее отверстіе печи. Желех. ''Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. ''(Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26. | '''Ко́вбиця, -ці, '''''ж. ''Печь, переднее отверстіе печи. Желех. ''Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. ''(Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | КО́ВБИЦЯ, і, жін., діал. | ||
+ | 1. Отвір у передній частині селянської печі. | ||
+ | 2. Колода, на якій рубають дрова. Став [пес] на ковбицю ногами І до сонця морду зносить (Іван Франко, X, 1954, 94). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 203. | ||
+ | http://sum.in.ua/s/kovbycja | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | http://remontu.com.ua/wp-content/uploads/2014/11/1e9623ebe2123c65102c283cb71895cb.jpg | ||
+ | http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00579002.jpg | ||
+ | ==Іншими мовами== | ||
+ | https://translate.google.com/?hl=ru#uk/zh-CN/%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%96 | ||
+ | https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%96 | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] |
Поточна версія на 20:11, 16 листопада 2017
Ко́вбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Сучасні словники
КО́ВБИЦЯ, і, жін., діал. 1. Отвір у передній частині селянської печі. 2. Колода, на якій рубають дрова. Став [пес] на ковбицю ногами І до сонця морду зносить (Іван Франко, X, 1954, 94). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 203. http://sum.in.ua/s/kovbycja
Ілюстрації
Іншими мовами
https://translate.google.com/?hl=ru#uk/zh-CN/%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%96 https://translate.google.com/?hl=ru#uk/en/%D0%BE%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BF%D0%B5%D1%87%D1%96