Відмінності між версіями «Ковалиха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Ковали́ха, -хи, '''''ж. ''Жена кузнеца. ''Аби коваль та ковалиха, а того буде лиха. ''Ном. № 5426. ...) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Ковали́ха, -хи, '''''ж. '' | + | '''Ковали́ха, -хи, '''''ж. ''Дружина коваля.''Аби коваль та ковалиха, а того буде лиха. ''Ном. № 5426. |
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''КОВАЛИ́ХА''', и, жін., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 119); — Прийміть на роботу, — попросився Михайлик і чемно віддав чолом ковалеві й білявенькій цікавій ковалисі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 289). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Куетжесть.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Blacksmith-anvil-hammer-metal-wallpaper-preview.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:12042588d13fe43bdb312234e2dcc6e4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/kovalykha | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 05:54, 29 листопада 2021
Ковали́ха, -хи, ж. Дружина коваля.Аби коваль та ковалиха, а того буде лиха. Ном. № 5426.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КОВАЛИ́ХА, и, жін., розм. Дружина коваля. А мені, каже, розказувала про се покійна ковалиха Оксана (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 119); — Прийміть на роботу, — попросився Михайлик і чемно віддав чолом ковалеві й білявенькій цікавій ковалисі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 289).
Ілюстрації
|
|
|
