Відмінності між версіями «Кобилиця»
(Створена сторінка: '''Кобилиця, -ці, '''''ж. ''1) Кобыла. ''Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. ''Рудч. Ск. І. 87. 2) Коз...) |
|||
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кобилиця, -ці, '''''ж. ''1) Кобыла. ''Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. ''Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и '''кобилиця нижня'''. (Залюбовск.). 6) ''мн. ''Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23. | '''Кобилиця, -ці, '''''ж. ''1) Кобыла. ''Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. ''Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и '''кобилиця нижня'''. (Залюбовск.). 6) ''мн. ''Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23. | ||
[[Категорія:Ко]] | [[Категорія:Ко]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках=підрозділ=Педагогічний інститут | ||
| + | |||
| + | КОБИ́ЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко. | ||
| + | 1. Те саме, що коби́ла 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109). | ||
| + | 2. перев. мн. Те саме, що ко́зла 2. Дівчата обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98) [1]. | ||
| + | |||
| + | КОБИЛИЦЯ, ці, ж. | ||
| + | 1) Кобыла. Він нанявся в єї… три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. | ||
| + | 2) Козлы, подпорки, подмостки. | ||
| + | 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. | ||
| + | 4) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). | ||
| + | 5) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23 [2]. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:kobula1.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:vetrogenerator3.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|lQpRTR6tNCE}} | ||
| + | {{#ev:youtube|KhvBNDO8rjM}} | ||
| + | |||
| + | ==Народні приказки та прислів'я== | ||
| + | |||
| + | Хто бува на коні, бува і під конем. | ||
| + | |||
| + | Кобила за ділом, а лоша без діла. | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 201. | ||
| + | |||
| + | 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / [за ред. Б. Грінченка.] — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 259. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 20:40, 22 листопада 2015
Кобилиця, -ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. (Залюбовск.). 6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках=підрозділ=Педагогічний інститут
КОБИ́ЛИ́ЦЯ, і, ж., рідко. 1. Те саме, що коби́ла 1; лошиця. Він нанявся.. три кобилиці пасти (Сл. Гр.); Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама… Осколок доконав… Пропала кобилиця… (Багмут, Опов., 1959, 109). 2. перев. мн. Те саме, що ко́зла 2. Дівчата обстругували стіни,— які з долу, які з кобилиць угорі (Головко, II, 1957, 98) [1].
КОБИЛИЦЯ, ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї… три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). 5) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23 [2].
Ілюстрації
|
|
Медіа
Народні приказки та прислів'я
Хто бува на коні, бува і під конем.
Кобила за ділом, а лоша без діла.
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / [авт.-уклад. І. К. Білодіда.] АН УРСР. Інститут мовознавства; — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 201.
2. Словарь української мови: в 4-х тт. / [за ред. Б. Грінченка.] — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 259.
