Відмінності між версіями «Князьок»
(Створена сторінка: '''Князьок, -зька, '''''м. ''Ум. отъ '''князь. ''' Категорія:Кн) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Князьок, -зька, '''''м. ''Ум. отъ '''князь. ''' | '''Князьок, -зька, '''''м. ''Ум. отъ '''князь. ''' | ||
[[Категорія:Кн]] | [[Категорія:Кн]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | Титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях. Споконвічно був спадковим титулом у середовищі аристократії, але з кінця 18 століття став даруватися монархом за вислугу як дворянський титул. | ||
| + | |||
| + | В слов'янських мовах це назва герцога, принца, царя (королевич — «маленький цар»). У Хорватії і західнослов'янських мовах (наприклад, польська, сербська) слово має значення «лорд», а в чеській, польській та словацькій також стало означати «священик» (knez, ksiądz, kňaz), а також «герцог» (knez, kníže, książę, knieža). | ||
| + | Слово «князь» (давньорус. кънѧsь, кънѧзь, пол. księć, словен. knez, чеськ. kněz, словац. kňaz), очевидно, має германську етимологію. Відновлене прасл. *kъnędzь < *kъnęgъ < *kŭningъ походить від прагерм. *kuningaz або гот. *kuniggs, д.-в.-н. kuning (пор. «конунг», англ. king, нім. König — «король»), похідного від kuni «рід», звідки також фін. і ест. kuningas («король»). | ||
| + | Словом князь передають низку неслов'янських титулів (лат. dux, фр. prince, нім. Fürst, Herzog, англ. Duke тощо). Цікаво, що німецьке слово Herzog походить від старонімецького Heer-zog, дослівно — «провідник війська», «воєвода». | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:75369.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 13:47, 21 листопада 2018
Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Титул голови феодальної монархії, або будь-якої іншої політичної системи (удільного князівства), великого посадовця чи вельможі у 8—20 століттях. Споконвічно був спадковим титулом у середовищі аристократії, але з кінця 18 століття став даруватися монархом за вислугу як дворянський титул.
В слов'янських мовах це назва герцога, принца, царя (королевич — «маленький цар»). У Хорватії і західнослов'янських мовах (наприклад, польська, сербська) слово має значення «лорд», а в чеській, польській та словацькій також стало означати «священик» (knez, ksiądz, kňaz), а також «герцог» (knez, kníže, książę, knieža). Слово «князь» (давньорус. кънѧsь, кънѧзь, пол. księć, словен. knez, чеськ. kněz, словац. kňaz), очевидно, має германську етимологію. Відновлене прасл. *kъnędzь < *kъnęgъ < *kŭningъ походить від прагерм. *kuningaz або гот. *kuniggs, д.-в.-н. kuning (пор. «конунг», англ. king, нім. König — «король»), похідного від kuni «рід», звідки також фін. і ест. kuningas («король»). Словом князь передають низку неслов'янських титулів (лат. dux, фр. prince, нім. Fürst, Herzog, англ. Duke тощо). Цікаво, що німецьке слово Herzog походить від старонімецького Heer-zog, дослівно — «провідник війська», «воєвода».
Ілюстрації
|
|
|
|
