Відмінності між версіями «Кляштор»
(Створена сторінка: '''Кляштор, -ра, '''''м. ''Католическій монастырь. ''Будувать кляштори і костьоли. ''Стор. МПр. 45. ...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Кляштор, -ра, '''''м. ''Католическій монастырь. ''Будувать кляштори і костьоли. ''Стор. МПр. 45. | + | '''Кляштор, -ра, '''''м. ''Католическій монастырь. ''Будувать кляштори і костьоли. ''Стор. МПр. 45. |
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/41142/%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%82%D0%BE%D1%80 Український літературний словник словник]=== | ||
| + | '''КЛЯ́ШТОР, у, ч.''' Католицький монастир. Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366); Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 195. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/41142/%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%82%D0%BE%D1%80 Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Кляштор''' | ||
| + | Кляштор (польск. klasztor, чеш. klášter, белор. кляштар — «монастырь», от нем. Kloster «монастырь, обитель» от лат. claustrum «закрытое место») — слово в польском, чешском и белорусском языках, обозначающее (католический) монастырь. | ||
| + | |||
| + | В связи с распространённостью в Польше (а также в Белоруссии и на Украине) католицизма в русскоязычных текстах часто употребляется как синоним польского, украинского, белорусского католического монастыря. | ||
| + | кляштор | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Кляштор''' | ||
| + | (польс.) | ||
| + | |||
| + | 1. Католицький монастир у вигляді храму, до бічного входу котрого прилягав двір, оточений келіями та учбовими приміщеннями. Зводився у Польщі. | ||
| + | |||
| + | 2. Келії монахів або монахинь у католицькому монастирі. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кляштор_4.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===Замок-Кляштор === | ||
| + | Вважається, що до середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось над Серетом. Здавна поряд пролягало два ординських шляхи – Чорний і Кучманський. | ||
| + | У 1549 році король Сигізмунд Август своїм привілеєм дозволив дружині галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині зі Злотника перейменувати Скомрось на місто Будзан. Іноді назву пов’язують зі словом “бундза” – головка овечого сиру. | ||
| + | |||
| + | Але Будзановський із якихось причин вирішив закласти нове місто трохи північніше – на лівому березі Серету. Відтоді й починається історія містечка, яке відразу ж отримало Магдебурзьке право й початково звалося Злотня Будзановська. Приблизно 1550 року Якуб Будзановський звів на високому лівому березі Серету дерев’яну фортецю. Тому замок не витримав набігів татар – згорів. | ||
| + | |||
| + | '''Більше читайте тут:''' [http://meest-online.com/culture/spirituality/zamok-klyashtor/] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
Поточна версія на 20:57, 5 листопада 2021
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Зміст
Сучасні словники
Український літературний словник словник
КЛЯ́ШТОР, у, ч. Католицький монастир. Багацько вже захопили [ляхи] православних церков і монастирів і поперероблювали їх на костьоли і кляштори (Стор., І, 1957, 366); Згадалася петиція настоятеля кляштору, підписана духовенством усіх трьох костьолів міста (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 195.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Кляштор Кляштор (польск. klasztor, чеш. klášter, белор. кляштар — «монастырь», от нем. Kloster «монастырь, обитель» от лат. claustrum «закрытое место») — слово в польском, чешском и белорусском языках, обозначающее (католический) монастырь.
В связи с распространённостью в Польше (а также в Белоруссии и на Украине) католицизма в русскоязычных текстах часто употребляется как синоним польского, украинского, белорусского католического монастыря. кляштор
Кляштор
(польс.)
1. Католицький монастир у вигляді храму, до бічного входу котрого прилягав двір, оточений келіями та учбовими приміщеннями. Зводився у Польщі.
2. Келії монахів або монахинь у католицькому монастирі.
Ілюстрації
|
|
|
|
Цікаві факти
Замок-Кляштор
Вважається, що до середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось над Серетом. Здавна поряд пролягало два ординських шляхи – Чорний і Кучманський. У 1549 році король Сигізмунд Август своїм привілеєм дозволив дружині галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині зі Злотника перейменувати Скомрось на місто Будзан. Іноді назву пов’язують зі словом “бундза” – головка овечого сиру.
Але Будзановський із якихось причин вирішив закласти нове місто трохи північніше – на лівому березі Серету. Відтоді й починається історія містечка, яке відразу ж отримало Магдебурзьке право й початково звалося Злотня Будзановська. Приблизно 1550 року Якуб Будзановський звів на високому лівому березі Серету дерев’яну фортецю. Тому замок не витримав набігів татар – згорів.
Більше читайте тут: [1]
