Відмінності між версіями «Чортеня»
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[https://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/0/36/220/36220535_DH13810_00.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[http://file.mobilmusic.ru/c1/ea/f4/836547-480.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[http://file.mobilmusic.ru/c1/ea/f4/836547-480.jpg]] | ||
|} | |} | ||
− | + | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 13:16, 6 жовтня 2019
Чортеня, -няти, с. Чертенокъ. Ум. Чортенятко. ЧОРТЕНЯ́, яти, сер. Зменш. до чорт. 1)За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло. 2)Уживається як лайка. — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син. Побіля старшини товпились чорти і чортенята; деякі з чортенят чіплялись за павутину, а інші визирали з тріщин (Олекса Стороженко, I, 1957, 355);
Зміст
Сучасні словники
СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія
чортеня -яти, с. Зменш. до чорт. За упередженими уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. перен. , розм. Хто-небудь умілий, жвавий, меткий, хитрий, сміливий і т. ін.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧОРТЕНЯ́, яти, сер. Зменш. до чорт 1—4. Побіля старшини товпились чорти і чортенята; деякі з чортенят чіплялись за павутину, а інші визирали з тріщин (Олекса Стороженко, I, 1957, 355); Даровитий художник-самоучка якраз у цей час викінчував центральний кадр [страшного суду]: хапкі до згуби, тоненькі чортенята вилами підпихали.. двоєженців у киплячі казани (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 8); — Вона, чортеня, вродлива. Страшнувато до неї й підступати близько (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 600); Хлопці бігцем рушили до вільшини. — Та не біжіть, чортенята! Ідете, то ідіть уже по-людському (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 20).
Матеріал з Вікісловника
ртеня , бісеня ( уменьш.-ласк. до чорт «чорт») ◆ Кругом того столу сіділа чортяча старшина, а самий найстарший сатана розлігся на високому дзіґліку. Побіля старшини товпи чорти и чортенята ; деякі з чортенов чіплялісь за Павутина, а інші візіралі з тріщін. - Навколо того столу сиділа чертячья старшина, а найголовніший сатана розвалився на високому стільці. Близько старшини юрмилися чорти і чертенята; деякі з чертенят чіплялися за павутину, а інші виглядали з тріщин. синоніми : бісеня, дияволеня, чортя Походить від «чорт», далі від праслав. * čьrt'.
Онлайн словник українських рим
Рими до слова "Чортеня": янголиченька, личенька дня, свиня, щодня, іскоростеня, котеня, пракореня, кореня, ясеня, лисеня, бісеня, цуценя, старченя, рученя, каченя, літаченя, вовченя, лелеченя, зайченя, сороченя, хлопченя, феня, пташеня, мишеня, кишеня, кошеня, московщеня, дощеня, щеня, львеня, травеня, левеня, вербеня, жабеня, гребеня, женя, козеня, серденя, туркеня, бджоленя, оленя, пеня, струменя, каменя, жменя, променя, меня, каштаненя, клененя, неня, грудня, рудня, будня, полудня, півдня, западня, здня, середня, бредня, бридня, злидня, городня, багрянородня, неприродня, міжнародня, щодня, сьогодня, трудодня, безодня, великодня, повеликодня, господня, рідня, післяобідня, обідня, відня, дня, кузня, в’язня, блазня, лазня, мазня, березня, щоберезня, гризня, облизня, возня, запізня, пізня, мужня, спавжня, справжня, несправжня, стрижня, тижня, нижня, дорожня, придорожня, подорожня, порожня, напівпорожня, незаміжня, гребня, потебня
Ілюстрації
[[1]] | [[2]] |