Відмінності між версіями «Синьота»
(→Ілюстрації) |
(→Джерела та література) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|mfO8byT9yOs}} | ||
+ | {{#ev:youtube|w0vNvQj3XtA}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Синій_колір Вікіпедія] | ||
+ | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Відтінки_синього_кольору Відтінки синього кольору] | ||
+ | * [http://badabum.info/shho-oznachaye-synij-kolir-v-psyhologiyi-psyhologiya/ Що означає синій колір в психології] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | * [http://sum.in.ua Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | |
− | + | * [https://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка Вікіпедія] | |
+ | * [http://badabum.info/shho-oznachaye-synij-kolir-v-psyhologiyi-psyhologiya/ Що означає синій колір в психології] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
[[Категорія:Си]] | [[Категорія:Си]] |
Поточна версія на 08:16, 6 жовтня 2019
Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахтасинітка. Волч. у.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИНІЙ, я, є.
1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра — середній між голубим і фіолетовим. Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч, затягнена в синій новий костюм (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298); Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати (Юрій Смолич, I, 1958, 52); Петро, стрункий, широкоплечий, з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати (Петро Панч, II, 1956, 512); Він спинився біля куща і зірвав укрите синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 431); * У порівняннях. Дні потяглися для мене, як синій чад (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 256); // Який цвіте квітками такого кольору. Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена рута (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 85); Боєць стояв над кущиком синіх васильків (Олесь Гончар, III, 1959, 63); // Зробл. із квіток такого кольору. На голові [у Русалки Польової] синій вінок з волошок (Леся Українка, III, 1952, 232); // Який кольором наближається до синього; який має відтінок синього кольору. От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі розкидані (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Вже синя крига пропливла Дніпром... Вже гріє сонце (Леонід Первомайський, II, 1958, 186); У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і заліг (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 77); // Уживається як постійний епітет до деяких назв. Ой як зацвіло синєє море Та різними цвітами (Українські народні пісні, 1, 1964, 102); Хмаро... Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою за синєє море (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 62); // у знач. ім. синє, нього, сер. Синій колір. Попереду жінка в сірому, а за нею жінка в синьому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 286); Вона малює піч синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим, як учила її покійна мати (Юрій Яновський, II, 1958, 184). ♦ Синій папірець; Синя бумажка, заст., розм. — у дореволюційній Росії — п'ятирублевий кредитний білет. Чіпка взяв гроші, подумав, повертів у руках синю бумажку, заховав її в кисет з тютюном (Панас Мирний, I, 1949, 242); Синій птах див. птах; Сині мундири — жандарми, які в дореволюційній Росії носили мундири синього кольору; Синя панчоха, зневажл. — суха, черства жінка, що втратила чарівність, цілком віддалася науковим інтересам, книгам і т. ін. Не любить Ліночка «синіх панчіх», хоч і самій, між нами кажучи, трьох десятків доходить (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 197); Синя птиця див. птиця.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КО́ЛІР, льору, чол.
1. Світловий тон чого-небудь; забарвлення. З шиї.. звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка, III, 1952, 712); Оксані — радість: мати одрізала з полотна хустку, а порошком пофарбувала в червоний колір (Андрій Головко, I, 1957, 106); * Образно. Боротьба йде не тільки на макро-арені, де політичні кольори досить чітко визначені, а й на мікроарені людських душ (Вітчизна, 4, 1964, 151).