Відмінності між версіями «Класичний»
(Створена сторінка: '''Класичний, -а, -е. '''Классическій. ''Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. ''Левиц. По...) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
'''Класичний, -а, -е. '''Классическій. ''Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. ''Левиц. Пов. 13. | '''Класичний, -а, -е. '''Классическій. ''Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. ''Левиц. Пов. 13. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | КЛАСИ́ЧНИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Стос. до класицизму. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (Нечуй-Левицький, II, 1956, 415); [Монтаньяр (холодно):] Сі декламації, мій пане, зайві, трагедія класична вийшла з моди (Леся Українка, II, 1951, 176); На узгір'ї, серед віковічного лісу, здіймався у височінь білий палац з класичними колонами (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 88); «Адвокат Мартіан» [драма Лесі Українки] міг би служити зразком послідовного дотримання суворих класичних канонів єдності дії, місця і часу (Вітчизна, 2, 1961, 152). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. Створений класиком (у 1 знач.), класиками; виняткового значення, зразковий. Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, переважно класичну — Баха, Гайдна, Бетховена (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); Книга Леніна «Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі» є класичним твором у питаннях стратегії і тактики ленінізму (Ленін, Коротка біографія, 1955, 231); Протягом багатьох років дослідник працює над вивченням української класичної прози — творчості Нечуя-Левицького, Панаса Мирного (Радянське літературознавство, 18, 1955, 23); | ||
+ | // Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. Вона змовкла, очевидно, ще раз уявивши той класичний образ узбека (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94); | ||
+ | // розм. Найкращий у своєму роді; чудовий. Завтра ще на «Вільгельма Телля» підемо у самий класичний віденський театр (Леся Українка, V, 1956, 41); — Через отаку канаву плигонув! Класичний стрибок! (Олесь Донченко, V, 1957, 473); — Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! «Хазяїн» каже, класична ніч (Олесь Гончар, III, 1959, 263). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 3. Стос. до світу стародавніх греків і римлян; античний. Богині класичного світу чогось проти його волі сновигали у його голові одна за другою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18); | ||
+ | // Пов'язаний із вивченням старогрецької й латинської мов та античної літератури. Слухав [Іван] лекції з класичної філології у професора Венцлевського (Петро Колесник, Терен.., 1959, 155). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | 4. Схожий красою до статуї стародавніх греків і римлян; правильний (про риси обличчя, будову тіла тощо). Уся її класичної краси голова була оповита волоссям (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 323); Вона не мала ні класичного профілю, ні правильного овалу обличчя, ні гордо посадженої голови (Петро Панч, В дорозі, 1959, 205). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 18:06, 26 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Класичний, -а, -е. Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. Левиц. Пов. 13.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛАСИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до класицизму. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (Нечуй-Левицький, II, 1956, 415); [Монтаньяр (холодно):] Сі декламації, мій пане, зайві, трагедія класична вийшла з моди (Леся Українка, II, 1951, 176); На узгір'ї, серед віковічного лісу, здіймався у височінь білий палац з класичними колонами (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 88); «Адвокат Мартіан» [драма Лесі Українки] міг би служити зразком послідовного дотримання суворих класичних канонів єдності дії, місця і часу (Вітчизна, 2, 1961, 152).
2. Створений класиком (у 1 знач.), класиками; виняткового значення, зразковий. Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, переважно класичну — Баха, Гайдна, Бетховена (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); Книга Леніна «Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі» є класичним твором у питаннях стратегії і тактики ленінізму (Ленін, Коротка біографія, 1955, 231); Протягом багатьох років дослідник працює над вивченням української класичної прози — творчості Нечуя-Левицького, Панаса Мирного (Радянське літературознавство, 18, 1955, 23);
// Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. Вона змовкла, очевидно, ще раз уявивши той класичний образ узбека (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94);
// розм. Найкращий у своєму роді; чудовий. Завтра ще на «Вільгельма Телля» підемо у самий класичний віденський театр (Леся Українка, V, 1956, 41); — Через отаку канаву плигонув! Класичний стрибок! (Олесь Донченко, V, 1957, 473); — Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! «Хазяїн» каже, класична ніч (Олесь Гончар, III, 1959, 263).
3. Стос. до світу стародавніх греків і римлян; античний. Богині класичного світу чогось проти його волі сновигали у його голові одна за другою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18);
// Пов'язаний із вивченням старогрецької й латинської мов та античної літератури. Слухав [Іван] лекції з класичної філології у професора Венцлевського (Петро Колесник, Терен.., 1959, 155).
4. Схожий красою до статуї стародавніх греків і римлян; правильний (про риси обличчя, будову тіла тощо). Уся її класичної краси голова була оповита волоссям (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 323); Вона не мала ні класичного профілю, ні правильного овалу обличчя, ні гордо посадженої голови (Петро Панч, В дорозі, 1959, 205).
Джерела та література
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.