Відмінності між версіями «Кланцати»
(Створена сторінка: '''Кланцати, -цаю, -єш, '''''гл. ''= '''Клацати. '''Желех. Категорія:Кл) |
|||
(не показані 14 проміжних версій ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кланцати, -цаю, -єш, '''''гл. ''= '''Клацати. '''Желех. | '''Кланцати, -цаю, -єш, '''''гл. ''= '''Клацати. '''Желех. | ||
[[Категорія:Кл]] | [[Категорія:Кл]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''КЛАЦАТИ''', аю, аєш, недок., чим і без додатка. Утворювати короткий своєрідний звук раптовим зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму тощо. В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 583); Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (Донч., III, 1956, 25); Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (Автом., Так народж. зорі, 1960, 224). | ||
+ | |||
+ | Клацати зубами: а) голодувати; б) дуже мерзнути. - Зубами здорово клацаєш? - Що ти!.. Буває навіть жарко (Гончар, III, 1959, 231); Клацати на рахівниці: а) займатися підрахунками на рахівниці. Вдень клацав [Вольдемар] на рахівниці в банку, а ввечері тинявся.. по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82); б) (ірон.) працювати рахівником. [Цар:] Головою був [Каган], на машинах їздив, а тепер на рахівниці клацає (Зар., Антеї, 1961, 9). | ||
+ | |||
+ | '''КЛА́ЦАТИ''', аю, аєш, недок., чим і без дод. | ||
+ | |||
+ | Утворювати короткий своєрідний звук короткочасним зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму і т. ін. | ||
+ | |||
+ | В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (М. Стельмах); | ||
+ | |||
+ | Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (О. Донченко); | ||
+ | |||
+ | Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (П. Автомонов); | ||
+ | |||
+ | Одні за одними клацали за моєю спиною четверо залізних дверей (Ю. Покальчук). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == Фразеологія == | ||
+ | |||
+ | '''клацати''' кла́цати зуба́ми. 1. Дуже мерзнути. — Як ти себе вночі почуваєш... Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар). 2. на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь. Не живуть (люди), а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами... (О. Гончар). 3. фам. Прагнути домогтися, досягти і т. ін. чого-небудь. (Острожин:) Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі .. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали... (Леся Українка). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Клацати 1615.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кланцати 1616.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кланцати 1620.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кланцати 1622.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=s5AcyUpLM-g==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | https://nauka.ua/news/klacannya-palcyami-viyavilosya-najshvidshoyu-diyeyu-lyudskogo-tila | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 12:54, 19 квітня 2024
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = Клацати. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КЛАЦАТИ, аю, аєш, недок., чим і без додатка. Утворювати короткий своєрідний звук раптовим зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму тощо. В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 583); Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (Донч., III, 1956, 25); Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (Автом., Так народж. зорі, 1960, 224).
Клацати зубами: а) голодувати; б) дуже мерзнути. - Зубами здорово клацаєш? - Що ти!.. Буває навіть жарко (Гончар, III, 1959, 231); Клацати на рахівниці: а) займатися підрахунками на рахівниці. Вдень клацав [Вольдемар] на рахівниці в банку, а ввечері тинявся.. по вулицях (Хижняк, Невгамовна, 1961, 82); б) (ірон.) працювати рахівником. [Цар:] Головою був [Каган], на машинах їздив, а тепер на рахівниці клацає (Зар., Антеї, 1961, 9).
КЛА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., чим і без дод.
Утворювати короткий своєрідний звук короткочасним зіткненням рівних поверхонь твердих предметів, дією якого-небудь механізму і т. ін.
В повітрі пахне перепаленим порохом, недалеко за дротом клацає затвор (М. Стельмах);
Клацає замок, залізна важка хвіртка відчиняється (О. Донченко);
Звір не роззявляв пащі, не клацав гострими зубами (П. Автомонов);
Одні за одними клацали за моєю спиною четверо залізних дверей (Ю. Покальчук).
Фразеологія
клацати кла́цати зуба́ми. 1. Дуже мерзнути. — Як ти себе вночі почуваєш... Зубами здорово клацаєш? — Що ти!.. Буває навіть жарко (О. Гончар). 2. на кого, грубо. Вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь. Не живуть (люди), а по-вовчому бродять по світу і клацають один на одного зубами... (О. Гончар). 3. фам. Прагнути домогтися, досягти і т. ін. чого-небудь. (Острожин:) Такий молодий, в такий короткий час ви завоювали собі таке становище в літературі .. Та змилуйтесь! Чи один же цілий вік клацав зубами даремно, ви одразу такий шматок урвали... (Леся Українка).
Ілюстрації
https://www.youtube.com/watch?v=s5AcyUpLM-g==Медіа==
Див. також
https://nauka.ua/news/klacannya-palcyami-viyavilosya-najshvidshoyu-diyeyu-lyudskogo-tila