Відмінності між версіями «Клак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Клак, -ка, '''''м. ''1) = '''Клоччя. '''''Хунта клаків не варт. ''Ном. ''Клаки йдуть на підкиння в ряд...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Клак, -ка, '''''м. ''1) = '''Клоччя. '''''Хунта клаків не варт. ''Ном. ''Клаки йдуть на підкиння в рядних. ''НВолын. у. ''Ніякий дружбонька, ніякий, має квіточку з клаків. ''О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.
 
'''Клак, -ка, '''''м. ''1) = '''Клоччя. '''''Хунта клаків не варт. ''Ном. ''Клаки йдуть на підкиння в рядних. ''НВолын. у. ''Ніякий дружбонька, ніякий, має квіточку з клаків. ''О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.
 
[[Категорія:Кл]]
 
[[Категорія:Кл]]
 +
==Сучасні словники==
 +
Кло́ччя[1] — відходи, що утворюються під час чесання луб'яного волокна, добуваного із стебла конопель, льону, джуту та інших рослин). Порівняно з прядивом, клоччя погано підходить для прядіння — у неї довгі волокна, засмічені кострицею.
 +
==Використовування==
 +
Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, іде на виготовлення мотузків, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.
 +
 +
Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см3) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.
 +
 +
Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[2], придатні для ткання грубого полотна — валовини[3] (ряднини)[4]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.
 +
 +
==Використовування==
 +
Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, іде на виготовлення мотузків, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.
 +
 +
Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см3) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.
 +
 +
Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[2], придатні для ткання грубого полотна — валовини[3] (ряднини)[4]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.
 +
 +
==Мовні звороти==
 +
Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати одне й те саме
 +
Не вартий (фунта) клоччя — не має ніякої цінності
 +
Він не з клоччя — сильної волі, наполегливий, непіддатливий
 +
Як з клоччя батіг — погана, нікудишня річ, людина[1]
 +
Цікаві факти
 +
У судна № 4, що було знайдене біля острова Хортиця і приналежало до військових суден зі складу Дніпровської гребної флотилії, яка в 1737-39 роках брала участь у військових діях проти Туреччини, пази між дошками були проконопачені клоччям і потім просмолені.[5]
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клоча2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:клоча3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|10GfUO2zTr4}}
 +
 +
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
Клоччя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
 +
Вал // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
 +
Валовина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
 +
Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
 +
Кобалія Д. Р., Нефьодов В. В. Дослідження корабельних комплексів 1737—1739 років на старому Дніпрі / Підводні дослідження: Археологія. Історія. Дайвінг Електронне наукове видання. Випуск 2. 2010. ISSN 2078-9645
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 16:57, 24 жовтня 2018

Клак, -ка, м. 1) = Клоччя. Хунта клаків не варт. Ном. Клаки йдуть на підкиння в рядних. НВолын. у. Ніякий дружбонька, ніякий, має квіточку з клаків. О. 1862. IV. 17. 2) Клыкъ (свиной). Вх. Лем. 425.

Сучасні словники

Кло́ччя[1] — відходи, що утворюються під час чесання луб'яного волокна, добуваного із стебла конопель, льону, джуту та інших рослин). Порівняно з прядивом, клоччя погано підходить для прядіння — у неї довгі волокна, засмічені кострицею.

Використовування

Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, іде на виготовлення мотузків, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.

Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см3) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.

Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[2], придатні для ткання грубого полотна — валовини[3] (ряднини)[4]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.

Використовування

Грубе, коротке непрядне волокно використовується для конопачення суден, стін будинків, іде на виготовлення мотузків, використовується як теплоізолятор, як обтиральний та пакувальний матеріал. Клоччя має асептичні властивості. Якість клоччя залежить від довжини волокон і ступеня їх очищення від костриці.

Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві визнані у світі фірми «BMW», «Audi», «Nissan», «Opel», «Toyota», «Volvo», «Ford» та ін. для армування луб'яними волокнами пластиків: поліуретану, поліпропілену, термопластів. Заміна легшими луб'яними волокнами (з середньою густиною 1,5 г/см3) традиційного скловолокна (середня густина — 2,5 г/см3) дозволяє суттєво знизити вагу виробу.

Через свої довгі волокна з вмістом костриці клоччя погано підходить для прядіння, але старовину з нього могли виробляти грубі нитки, що називалися «вал»[2], придатні для ткання грубого полотна — валовини[3] (ряднини)[4]. З цього матеріалу робили мішки, рядна.

Мовні звороти

Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати одне й те саме Не вартий (фунта) клоччя — не має ніякої цінності Він не з клоччя — сильної волі, наполегливий, непіддатливий Як з клоччя батіг — погана, нікудишня річ, людина[1] Цікаві факти У судна № 4, що було знайдене біля острова Хортиця і приналежало до військових суден зі складу Дніпровської гребної флотилії, яка в 1737-39 роках брала участь у військових діях проти Туреччини, пази між дошками були проконопачені клоччям і потім просмолені.[5]

Ілюстрації

Клоча2.jpg Клоча3.jpg

Медіа


Джерела та література

Клоччя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Вал // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Валовина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Ряднина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Кобалія Д. Р., Нефьодов В. В. Дослідження корабельних комплексів 1737—1739 років на старому Дніпрі / Підводні дослідження: Археологія. Історія. Дайвінг Електронне наукове видання. Випуск 2. 2010. ISSN 2078-9645