Відмінності між версіями «Кіток»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Кіто́к, -тка, '''''м. ''Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей д...)
 
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Кіто́к, -тка, '''''м. ''Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.  
 
'''Кіто́к, -тка, '''''м. ''Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.  
 
[[Категорія:Кі]]
 
[[Категорія:Кі]]
 +
==Сучасні словники==
 +
КІ́ТКА, и, жін., розм. Те саме, що кішка 1. Зирк — аж то кітка нявчить з переляку (Павло Грабовський, I, 1959, 241); На призьбі коло Миколиної хати вигрівається кітка (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 25);  * У порівняннях. — Чорт їх по голосі пізнає, коли обі пищать, як кітки (Іван Франко, III, 1950, 155).<br />
 +
Кітка, ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.<br />
 +
кітка
 +
Кі́тка:
 +
-- кішка [16]
 +
-- кішка, кицька [XI]<br />
 +
КІ́ШКА, и, жін.
 +
1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124);  * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317).
 +
♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297).
 +
2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
 +
//  Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.
 +
3. тільки мн. Те саме, що кігті 2;
 +
//  Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
<gallery>
 +
Файл:кітка1.jpg
 +
Файл:кітка2.jpg
 +
Файл:кітка3.jpg
 +
Файл:кітка4.jpg
 +
</gallery>
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|2ke3XOiYGN4}}
 +
{{#ev:youtube|QQ_GAf_g72I}}
 +
==Див. також==
 +
[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0 Цікаво]
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.<br />
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 171.<br />
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 246.<br />
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 172.
 +
==Зовнішні посилання==
 +
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23034-kitok.html Словник Грінченка ]<br />
 +
[http://sum.in.ua/s/kitka Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)]<br />
 +
[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9A%D0%86%D0%A2%D0%9A%D0%90 Словник української мови]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 14:21, 21 листопада 2018

Кіто́к, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода. Мнж. 179.

Сучасні словники

КІ́ТКА, и, жін., розм. Те саме, що кішка 1. Зирк — аж то кітка нявчить з переляку (Павло Грабовський, I, 1959, 241); На призьбі коло Миколиної хати вигрівається кітка (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 25); * У порівняннях. — Чорт їх по голосі пізнає, коли обі пищать, як кітки (Іван Франко, III, 1950, 155).
Кітка, ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Ном. № 1950. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Ном. № 1213.
кітка Кі́тка: -- кішка [16] -- кішка, кицька [XI]
КІ́ШКА, и, жін. 1. Самка кота. Чує кішка, де миша є (Номис, 1864, № 9847); Коло нього лежала його вірна кішка з трьома маленькими сіренькими.. котенятами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 124); * У порівняннях. Вона.. витрушувала сіно з-за пазухи та пирхала, як кішка, що понюхала перцю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 317). ♦ Жити (бути і т. ін.), як кішка з собакою — постійно бути в незгоді. Ми.. живемо з ним, як кішка з собакою (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 27); Знає кішка, чиє сало з'їла — про того, хто винен і почуває свою провину перед ким-небудь. — Ага, знає кішка, чиє сало з'їла.. Не втечеш моїх рук! (Панас Мирний, III, 1954, 292); Кішці хвоста зав'язати див. зав'язувати; [Чорна і т. ін.] кішка пробігла поміж (між) ким — хтось посварився з кимось, між ким-небудь виникла незгода. Чорна кішка пробігла поміж ними і сполохнула той лад, який досі був (Панас Мирний, III, 1954, 297). 2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233); // Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів. 3. тільки мн. Те саме, що кігті 2; // Загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, які прикріплюють до гірського взуття під час ходіння по льоду, скелях і т. ін. Кішки являють собою загострені зубці, насаджені на пластини особливої форми, і одягаються на гірське взуття (В дорогу, 1953, 102).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Цікаво

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 171.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 246.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 172.

Зовнішні посилання

Словник Грінченка
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
Словник української мови