Відмінності між версіями «Кісся»
(Створена сторінка: '''Кісся, -ся, '''''с. ''Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169. Категорія:Кі) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Кісся | |
[[Категорія:Кі]] | [[Категорія:Кі]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
| + | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
| + | '''Кісся''', ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169. | ||
| + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.== | ||
| + | '''КІССЯ́''', я, сер. Держак коси (див. коса 2). ''На легенькому його [діда Євмена] '''кіссі''' біліли новісінькі грабки й вилискувала на бритву виклепана й вигострена коса'' (Остап Вишня, I, 1956, 315); ''Семен збив свою косу з дерев'яного '''кісся''' і.. почав легенько стукати по ній мантачкою'' (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 343).<br /> | ||
| + | ==Цитати української літератури з використанням слова "кісся"=== | ||
| + | 1.""Я не знаю, чи там угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі", — роздумував від, спершись на '''кісся''' і з хвилюючим почуттям милуючись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг" (Тютюнник Григорій Михайлович - "Вир")<br /> | ||
| + | 2. "Мене пориває підійти до батька, взяти його широку, з рубцями од '''кісся''' руку і поцілувати її, щоб він залишив собі у пам’яті цей поцілунок на ціле життя…" (Косинка Григорій Михайлович - "Мати")<br /> | ||
| + | 3. "— Нам краще смерть, ніж життя, подароване кривавими руками Потоцького! — відгукнувся з берега рудовусий козак, що воював косою, настромленою сторчма на '''кісся'''." (Іваничук Роман Іванович - "Мальви") (Яничари)<br /> | ||
| + | 4. "Далі зручніше повернув під руку '''кісся''', — коса ясно заблищала проти сонця, а вуйко на всю руку, розгонисто й широко почав класти новий покіс." (Косинка Григорій Михайлович - "Серце")<br /> | ||
| + | 5. "Очі Чередниченка світяться до товариша давніх літ підбадьорливо, заохочують, і Ягнич, беручись за '''кісся''', відчуває, як усе його єство затоплює жаром хвилювання, бо це ж тобі від рідної Кураївки така довіра і честь." (Гончар Олесь Терентійович - "Берег любові") | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Кісся.jpg|Кісся | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна | ||
| + | |||
| + | </gallery> | ||
Поточна версія на 09:25, 20 квітня 2023
Кісся
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Кісся, ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973.
КІССЯ́, я, сер. Держак коси (див. коса 2). На легенькому його [діда Євмена] кіссі біліли новісінькі грабки й вилискувала на бритву виклепана й вигострена коса (Остап Вишня, I, 1956, 315); Семен збив свою косу з дерев'яного кісся і.. почав легенько стукати по ній мантачкою (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 343).
Цитати української літератури з використанням слова "кісся"=
1.""Я не знаю, чи там угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі", — роздумував від, спершись на кісся і з хвилюючим почуттям милуючись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг" (Тютюнник Григорій Михайлович - "Вир")
2. "Мене пориває підійти до батька, взяти його широку, з рубцями од кісся руку і поцілувати її, щоб він залишив собі у пам’яті цей поцілунок на ціле життя…" (Косинка Григорій Михайлович - "Мати")
3. "— Нам краще смерть, ніж життя, подароване кривавими руками Потоцького! — відгукнувся з берега рудовусий козак, що воював косою, настромленою сторчма на кісся." (Іваничук Роман Іванович - "Мальви") (Яничари)
4. "Далі зручніше повернув під руку кісся, — коса ясно заблищала проти сонця, а вуйко на всю руку, розгонисто й широко почав класти новий покіс." (Косинка Григорій Михайлович - "Серце")
5. "Очі Чередниченка світяться до товариша давніх літ підбадьорливо, заохочують, і Ягнич, беручись за кісся, відчуває, як усе його єство затоплює жаром хвилювання, бо це ж тобі від рідної Кураївки така довіра і честь." (Гончар Олесь Терентійович - "Берег любові")
Ілюстрації
Кісся | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна
