Відмінності між версіями «Кінчик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кінчик, -ка и кінчичок, -чка''''', м. ''Ум. отъ '''кіне́ць. ''' Категорія:Кі) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кінчик, -ка и кінчичок, -чка''''', м. ''Ум. отъ '''кіне́ць. ''' | '''Кінчик, -ка и кінчичок, -чка''''', м. ''Ум. отъ '''кіне́ць. ''' | ||
[[Категорія:Кі]] | [[Категорія:Кі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | КІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кіне́ць1 1. На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей (Л. Укр., III, 1952, 646); Мати з паляничкою в руках присіла на кінчик стільця (Панч, В дорозі, 1959, 136). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 167. | ||
+ | |||
+ | Кінчик, ка и кінчичок, чка, м. Ум. отъ кіне́ць. | ||
+ | |||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 245. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_9962993-Split-ends-hair-of-brunette-female-model.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:28123d3780f95cf7195504f4bac74e14.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hirurgiya_konchika_nosa_1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:IMG_5192.JPG|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
Поточна версія на 09:47, 20 листопада 2015
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кіне́ць1 1. На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей (Л. Укр., III, 1952, 646); Мати з паляничкою в руках присіла на кінчик стільця (Панч, В дорозі, 1959, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 167.
Кінчик, ка и кінчичок, чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 245.