Відмінності між версіями «Кете»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ке́те. '''См. '''Ке. ''' Категорія:Ке)
 
 
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ке́те. '''См. '''Ке. '''
 
'''Ке́те. '''См. '''Ке. '''
−
[[Категорія:Ке]]
+
[[Категорія:Ке]]рідко. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Тарас Шевченко, I, 1951, 37); — Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди, — я подивлюсь! — сказав Мельхиседек (Нечуй-Левицький, III, 1956, 113).
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
'''КЕТЕ = КЕ''', невідм., розм., рідко.<br />
 +
1. Уживається як присудкове слово в знач. дай, подай. — Ке мені шматок рибини, — простягаючи руки, каже Яків (Панас Мирний, I, 1954, 297).<br />
 +
2. Уживається як вигук спонукання до дії; ану, анумо. — А ке, лиш, зайдім поспитаємо (Іван Ле, Україна, 1940, 123).<br />
 +
3. Уживається як вигук спонукання в знач. глянь, дивись. Раптом Дорина випросталась.., подивилася з-під руки на ворота. — А ке, Матвію! Хто це до нас іде? (Іван Микитенко, II, 1957, 350).
 +
== Кете Колльвіц ==
 +
'''Кете Колльвіц''' (нім. Käthe Kollwitz; 8 липня 1867, Кенігсберг — 22 квітня, 1945, Моріцбург біля Дрездена, Саксонія) — німецька художниця, графік і скульптор зламу 19-20 століть.  лютому 1893 р. Кете Колльвіц бачила генеральну репетицію п'єси Гауптмана «Ткачі». Гостро-соціальна вистава про стан пригноблених була такою сміливою, що поліція Берліна заборонила театру її публічний показ. І твір зняли з репертуару. Кольвіц, під враженням від вистави і її цензурної заборони, розпочала новий графічний цикл, що став і продовженням забороненої вистави, і ілюстраціями до драми Гауптмана. Кете почала самостійно вивчати тему і як історичний свідок, і як художник. Праця над серією розтяглася на п'ять років (1893–1898). Чотири роки вона витратила на підготовку, бо недостатньо знала техніку офорту. Перші аркуші серії виконані в техніці чорно-білої літографії, останні — в техніці офорту. Майстриня йде за сюжетом, назви аркушів кажуть самі за себе:
 +
<br />
 +
«Нужда»<br />
 +
«Смерть жінки-матері»<br />
 +
«Нарада»<br />
 +
«Хода зі скаргою»<br />
 +
«Штурм»(штурм вілли фабриканта або «Біля воріт магнацького парку»)<br />
 +
«Поразка» або «Кінець».<br />
 +
Аркуш «Штурм»(штурм вілли фабриканта) витримує порівняння з віртуозними гравюрами М. Клінгера. Але Клінгер веде розповідь про поблемки буржуа як представник буржуа в обмеженому просторі закритих для сторонніх особняків і приватних парків. Їм байдужі трагедії невдах, що поза мережевими ґратами приватних парків.
 +
== Кете (рід) ==
 +
''Кеті'' (каз. Кете) - казахський рід є одним з шести підрозділів племені алімули в складі Молодшого жуза. Рід ділиться на два підроду Ак кете і Кара кете.
 +
=== Історія ===
 +
Деякі джерела до племені алімули відносять тільки підрід Ак кете. Наприклад згідно шежіре відомого акина Ерімбета до алімули відносяться Жаманак (шекти), Карамашак (Торткара), Айник (Карасакал), Уланак (Каракесек), Тегінболат (Карасакал), Тойкожа (Ак кете). А в деяких навпаки в племінний склад входить тільки Кара кете. Так в 1748 році М. Тевкелев пише: «Сильний рід алчін, а алчін розділяється надвоє, тобто каракісяк і байули. Каракісяк всіх сильніше, обчислюється шість пологів, а имянно: чеклі, каракісяк, чюмекей, дюрткара, каракете, Карасакал ... »
 +
=== Географія ===
 +
Представники роду Ак кете провіжают уздовж річок Уіл і Кобдена а також в Астраханських і Оренбурзьких областях Російської Федерацій. Історичні місця проживання іншого підроду Кара кете нижню течію річки Сирдар'я Аральський, Казалінськ, Кармакшінскій, Сирдар'їнський район Кизилординської області, а так само Алгинський район Актюбінської області. Масово представлені в Уїлска районі Актюбінської області, де складають абсолютну більшість населення.
 +
=== Численність ===
 +
До революції 1917 року чисельність населення роду становив 50-60 тисяч чоловік.
 +
=== Відомі представники ===
 +
* Кудайназар Карпикули - видатний політичний діяч при Тауке-хан, Абилай хан. Походить з роду Кара кете
 +
* Текей батир Карпикули (1679-1764) - воєначальник при Тауке-хан, поет. Походить з роду Кара кете
 +
* Жансен кереев (1930-1983) - радянський воєначальник. Перший і єдиний в радянські часи кадровий військовий казах, якому було присвоєно звання генерал-лейтенанта. Походить з роду Ак кете - Мамитов - Жантай.
 +
* Адам Мекебаев (1940-2014) - письменник, публіцист.
 +
* Кеті Жусуп Ешніязули (1871-1937) - поет. Походить з роду Кара кете
 +
* Турмаганбет Ізтлеуули (1882-1939) - поет, перекладач. Походить з роду Кара кете
 +
* Шерниязов Жарилгасули (1817-1881) - поет. Походить з роду Ак кете
 +
* Ажибай бі (17-18 століття) - видатний представник, бий. Походить з роду Ак кете
 +
* Арал батир (18 століття) - воєначальник, учасник війни проти калмиків. Походить з роду Ак кете
 +
==Ілюстрації==
 +
<gallery>
 +
Файл:кете1.jpg
 +
Файл:кете2.jpg
 +
</gallery>
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|WwThgLpFPxE}}
 +
{{#ev:youtube|Bc7onbCGhtk}}
 +
==Див. також==
 +
[http://www.kollwitz.de/ Музей Кете Кольвіц у Німеччині]
 +
<br />
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%82%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%86#Життєпис Вільна енциклопедія - Кете Кольвіц]
 +
<br />
 +
М. Тевкелев. Казахско-русские отношения в XVI—XVIII веках. — 1961. — С. 406.
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 138.<br />
 +
[http://sum.in.ua/s/ke Академічний тлумачний словник (1970-1980)]<br />
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%82%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D1%86#Життєпис Вільна енциклопедія - Кете Кольвіц]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 10:46, 21 листопада 2018

Ке́те. См. Ке. рідко. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Тарас Шевченко, I, 1951, 37); — Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди, — я подивлюсь! — сказав Мельхиседек (Нечуй-Левицький, III, 1956, 113).

Сучасні словники

КЕТЕ = КЕ, невідм., розм., рідко.
1. Уживається як присудкове слово в знач. дай, подай. — Ке мені шматок рибини, — простягаючи руки, каже Яків (Панас Мирний, I, 1954, 297).
2. Уживається як вигук спонукання до дії; ану, анумо. — А ке, лиш, зайдім поспитаємо (Іван Ле, Україна, 1940, 123).
3. Уживається як вигук спонукання в знач. глянь, дивись. Раптом Дорина випросталась.., подивилася з-під руки на ворота. — А ке, Матвію! Хто це до нас іде? (Іван Микитенко, II, 1957, 350).

Кете Колльвіц

Кете Колльвіц (нім. Käthe Kollwitz; 8 липня 1867, Кенігсберг — 22 квітня, 1945, Моріцбург біля Дрездена, Саксонія) — німецька художниця, графік і скульптор зламу 19-20 століть. лютому 1893 р. Кете Колльвіц бачила генеральну репетицію п'єси Гауптмана «Ткачі». Гостро-соціальна вистава про стан пригноблених була такою сміливою, що поліція Берліна заборонила театру її публічний показ. І твір зняли з репертуару. Кольвіц, під враженням від вистави і її цензурної заборони, розпочала новий графічний цикл, що став і продовженням забороненої вистави, і ілюстраціями до драми Гауптмана. Кете почала самостійно вивчати тему і як історичний свідок, і як художник. Праця над серією розтяглася на п'ять років (1893–1898). Чотири роки вона витратила на підготовку, бо недостатньо знала техніку офорту. Перші аркуші серії виконані в техніці чорно-білої літографії, останні — в техніці офорту. Майстриня йде за сюжетом, назви аркушів кажуть самі за себе:
«Нужда»
«Смерть жінки-матері»
«Нарада»
«Хода зі скаргою»
«Штурм»(штурм вілли фабриканта або «Біля воріт магнацького парку»)
«Поразка» або «Кінець».
Аркуш «Штурм»(штурм вілли фабриканта) витримує порівняння з віртуозними гравюрами М. Клінгера. Але Клінгер веде розповідь про поблемки буржуа як представник буржуа в обмеженому просторі закритих для сторонніх особняків і приватних парків. Їм байдужі трагедії невдах, що поза мережевими ґратами приватних парків.

Кете (рід)

Кеті (каз. Кете) - казахський рід є одним з шести підрозділів племені алімули в складі Молодшого жуза. Рід ділиться на два підроду Ак кете і Кара кете.

Історія

Деякі джерела до племені алімули відносять тільки підрід Ак кете. Наприклад згідно шежіре відомого акина Ерімбета до алімули відносяться Жаманак (шекти), Карамашак (Торткара), Айник (Карасакал), Уланак (Каракесек), Тегінболат (Карасакал), Тойкожа (Ак кете). А в деяких навпаки в племінний склад входить тільки Кара кете. Так в 1748 році М. Тевкелев пише: «Сильний рід алчін, а алчін розділяється надвоє, тобто каракісяк і байули. Каракісяк всіх сильніше, обчислюється шість пологів, а имянно: чеклі, каракісяк, чюмекей, дюрткара, каракете, Карасакал ... »

Географія

Представники роду Ак кете провіжают уздовж річок Уіл і Кобдена а також в Астраханських і Оренбурзьких областях Російської Федерацій. Історичні місця проживання іншого підроду Кара кете нижню течію річки Сирдар'я Аральський, Казалінськ, Кармакшінскій, Сирдар'їнський район Кизилординської області, а так само Алгинський район Актюбінської області. Масово представлені в Уїлска районі Актюбінської області, де складають абсолютну більшість населення.

Численність

До революції 1917 року чисельність населення роду становив 50-60 тисяч чоловік.

Відомі представники

  • Кудайназар Карпикули - видатний політичний діяч при Тауке-хан, Абилай хан. Походить з роду Кара кете
  • Текей батир Карпикули (1679-1764) - воєначальник при Тауке-хан, поет. Походить з роду Кара кете
  • Жансен кереев (1930-1983) - радянський воєначальник. Перший і єдиний в радянські часи кадровий військовий казах, якому було присвоєно звання генерал-лейтенанта. Походить з роду Ак кете - Мамитов - Жантай.
  • Адам Мекебаев (1940-2014) - письменник, публіцист.
  • Кеті Жусуп Ешніязули (1871-1937) - поет. Походить з роду Кара кете
  • Турмаганбет Ізтлеуули (1882-1939) - поет, перекладач. Походить з роду Кара кете
  • Шерниязов Жарилгасули (1817-1881) - поет. Походить з роду Ак кете
  • Ажибай бі (17-18 століття) - видатний представник, бий. Походить з роду Ак кете
  • Арал батир (18 століття) - воєначальник, учасник війни проти калмиків. Походить з роду Ак кете

Ілюстрації

  • Кете1.jpg
  • Кете2.jpg

Медіа

Див. також

Музей Кете Кольвіц у Німеччині
Вільна енциклопедія - Кете Кольвіц
М. Тевкелев. Казахско-русские отношения в XVI—XVIII веках. — 1961. — С. 406.

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 138.
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
Вільна енциклопедія - Кете Кольвіц

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Кете&oldid=249806