Відмінності між версіями «Кеді»
(Створена сторінка: '''Кеді, '''''нар. ''Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: ''Він мене кеді ...) |
(→Медіа) |
||
(не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кеді, '''''нар. ''Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: ''Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. ''Ном. № 745. | '''Кеді, '''''нар. ''Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: ''Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. ''Ном. № 745. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок. | ||
+ | |||
+ | '''1. ''Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки)'''. | ||
+ | |||
+ | [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). | ||
+ | [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178); | ||
+ | |||
+ | Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); | ||
+ | Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); | ||
+ | Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''2.''' '''на кого-що і без додатка, перен., вульг. Не визнавати кого-, що-небудь, лишати поза увагою кого-, що-небудь, висловлювати байдужість, зневагу до когось, чогось'''. | ||
+ | |||
+ | - Бачите шаблю? Оце ваша мати. А академія і всі ті книжки, букварі й філозофія, все це казна-що, і чхав я на все це... (Довж., І, 1958, 218); | ||
+ | - Ігор правий, - сердито сказав він. - Треба зайти до Степана Демидовича і перепросити. - Ще чого? Чхати я хотів на цього грамотія... (Жур., Нам тоді.., 1968, 43); | ||
+ | Одмахнувшись рукою від дотепів осавула, як від цокотливої мухи, він сказав: - Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 81). | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ке]] | [[Категорія:Ке]] |
Поточна версія на 13:26, 4 жовтня 2020
Кеді, нар. Когда. Подражаніе языку бѣлоруса въ анекдотѣ о послѣднемъ: Він мене кеді чи не кеді обухом, а я його шосту та пошасту кашельом. Ном. № 745.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЧХАТИ, чхаю, чхаєш, недок.
1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки).
[Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку ). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп., І, 1958, 178);
Сполоханий, розлючений ховрах, чхаючи й пирскаючи, висовував мокру морду, отут його й хапали, злодюгу (Ів., Вел. очі, 1956, 106); // розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Прийшов поїзд, чхає - стоїть (Тесл., З книги життя, 1949, 114); Машина не заводилась, часом несамовито ревла, несподівано чхала іржавим газом і так само несподівано замовкала (Скл., Карпати, II, 1954, 321); Праворуч уже палало все крило. Раптом правий мотор літака стих. За мить почав підозріло чхати й лівий мотор і... вщух (Ле, Клен. лист, 1960, 67).
2. на кого-що і без додатка, перен., вульг. Не визнавати кого-, що-небудь, лишати поза увагою кого-, що-небудь, висловлювати байдужість, зневагу до когось, чогось.
- Бачите шаблю? Оце ваша мати. А академія і всі ті книжки, букварі й філозофія, все це казна-що, і чхав я на все це... (Довж., І, 1958, 218); - Ігор правий, - сердито сказав він. - Треба зайти до Степана Демидовича і перепросити. - Ще чого? Чхати я хотів на цього грамотія... (Жур., Нам тоді.., 1968, 43); Одмахнувшись рукою від дотепів осавула, як від цокотливої мухи, він сказав: - Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 81).