Відмінності між версіями «Артерія»
(→Медіа) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 62. | |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артерія0301.png |x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артерія2019.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Артерія_03012019.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|lKITfMj8jxo}} | ||
− | == | + | ==Іншими мовами== |
+ | artery (англ.) | ||
+ | αρτηρια — жила (грец.) | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Поточна версія на 22:03, 3 січня 2019
Арте́рія — кровоносна судина, що несе збагачену киснем (артеріальну) кров від серця до всіх органів і тканин (лише легенева артерія несе венозну кров від серця до легень).
Великі артерії мають окремі назви. Від серця відходять легенева артерія та найбільша артерія тіла — аорта, вони послідовно поділяються на великі, середні, дрібні і, нарешті, найдрібніші артерії — артеріоли.
Стінка артерії складається з трьох оболонок: внутрішньої, середньої та зовнішньої. Внутрішня стінка, яка огортає внутрішній простір, вистелена плоскими клітинами — ендотелієм, який розташовується на підендотеліальному шарі. Під ендотелієм є еластична структура, вона має властивість скорочуватись і це забезпечує тонус судини, називається вона — внутрішня еластична мембрана.
Середня мембрана утворена двома шарами м'яких мязових волокон, які огортають судину в довжину і в поперек. Між ними є шар еластичних волокон.
Зовнішній шар утворений пухкою сполучною тканиною.
Залежно від діаметра артерії, в них змінюється і будова стінки, тому виділяють три типи артерій: еластичного, м'язового і м'язово-еластичного типу.
До артерій еластичного типу належать легеневий стовбур та аорта. В них у внутрішній стінці відсутній еластична мембрана, вона замінена густою сіткою еластичних волокон, в складі яких є гладком'язеві міоцити. В середній оболонці знаходиться багато еластичних вікончатих мембран і гладкої м'язевої тканини. В пухкій сполучній тканині знаходиться багато колагенових волокон. Така будова надає судині особливої міцності і еластичності, що дозволяє витримувати високий тиск циркулюючої крові.
До артерій м'язевого типу належать органні артерії (ті, які кровопостачають органи). Їм притаманна збільшена кількість циркулярних м'язевих волокон і зменшена кількість еластичних.
В м'язово-еластичних артеріях кількість міоцитів і еластичних волокон відносно однакова. До цього типу артерій належать: сонна, підключична, клубова, черевний стовбур.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 62.
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
artery (англ.) αρτηρια — жила (грец.)
Джерела та література
Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с
«Анатомія людини», О. І. Свіридов, Київ, Вища школа, 2001.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.