Відмінності між версіями «Кваша»
(Створена сторінка: '''Кваша, -ші, '''''ж. ''1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. ''Куди тобі грішному кіс...) |
|||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кваша, -ші, '''''ж. ''1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. ''Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. ''Посл. 2) Переносно: плакса. Ум. '''Квашка. ''' | '''Кваша, -ші, '''''ж. ''1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. ''Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. ''Посл. 2) Переносно: плакса. Ум. '''Квашка. ''' | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | КВА́ША, і, ж. | ||
+ | |||
+ | 1. Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев., III, 1956, 208); В меню.. з’явились гречаники, гречані пампушки.., лемішка, кваша та інші страви (Укр. страви, 1957, 6); * У порівн. Уже Вулкан розм’як, як кваша (Котл., І, 1952, 207); // перен., розм. Про що-небудь розмокле, схоже на цю страву. Все.. змішалося в чорну й липку квашу (Головко, II, 1957, 83). | ||
+ | |||
+ | 2. перен., зневажл. Про нерішучу, кволу, безхарактерну людину. [Мотря:] Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок! (Кроп., II, 1958, 26); — Коли ти боєць, а не кваша, тоді інша справа (Ю. Янов., II, 1954, 143). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 133. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img8.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aeneida3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Кв]] | [[Категорія:Кв]] |
Поточна версія на 18:39, 18 жовтня 2016
Кваша, -ші, ж. 1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. Посл. 2) Переносно: плакса. Ум. Квашка.
Зміст
Сучасні словники
КВА́ША, і, ж.
1. Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев., III, 1956, 208); В меню.. з’явились гречаники, гречані пампушки.., лемішка, кваша та інші страви (Укр. страви, 1957, 6); * У порівн. Уже Вулкан розм’як, як кваша (Котл., І, 1952, 207); // перен., розм. Про що-небудь розмокле, схоже на цю страву. Все.. змішалося в чорну й липку квашу (Головко, II, 1957, 83).
2. перен., зневажл. Про нерішучу, кволу, безхарактерну людину. [Мотря:] Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок! (Кроп., II, 1958, 26); — Коли ти боєць, а не кваша, тоді інша справа (Ю. Янов., II, 1954, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 133.