Відмінності між версіями «Олександрівська церква»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Київ: відомий та невідомий/Ресурс}}.) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | [[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | ||
| + | [[Файл:Dom sulimy1.jpg|обрамити|центр]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
| + | Мало хто знає, що в історичній будівлі у центрі Києва по вулиці Лютеранська, 16 до 1920-х років розташовувалась Олександрівська церква. Храм було збудовано в 1866 році за проектом архітектора М. Іконнікова. На початку ХХ століття церкву ззовні трохи перебудували, замінивши купол. | ||
| + | |||
| + | Церква діяла при Київському товаристві допомоги бідним, що розташовувалось у цій будівлі. Сама будівля збудована Акимом Акимовичем Сулимою (народився в 1780 р. у Чернігівській губернії) – сином останнього Генерального судді України Якима Семеновича Сулими (1737-1818), нащадком видатного запорозького гетьмана Івана Сулими. | ||
| + | |||
| + | Після смерті Акима Сулими його дружина Уляна пожертвувала садибу разом із будівлею під притулок для бідних. 23 вересня 1859 року відбулось урочисте відкриття Сулимівських благодійних закладів, у молебні з освячення яких взяв участь імператор Олександр II. | ||
| + | |||
| + | У Будинку Сулими розташувались притулок для людей похилого віку, незаможних учениць Фундуклеївської гімназії та бідних вдів. Також тут відкрили їдальню для бідних мешканців Києва. | ||
| + | |||
| + | З приходом радянської влади Сулимівський благодійний заклад для бідних був ліквідований, церква знищена, а в будинку розташували комунальні квартири. | ||
==Вид ресурсу== | ==Вид ресурсу== | ||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
| Рядок 11: | Рядок 21: | ||
==Систематичні рубрики== | ==Систематичні рубрики== | ||
==Відомості про ресурс== | ==Відомості про ресурс== | ||
| − | ==Підготував | + | ==Підготував== |
| − | + | [[Гринюк Ігор Анатолійович]] | |
Поточна версія на 12:40, 14 грудня 2018
Зміст
Опис
Мало хто знає, що в історичній будівлі у центрі Києва по вулиці Лютеранська, 16 до 1920-х років розташовувалась Олександрівська церква. Храм було збудовано в 1866 році за проектом архітектора М. Іконнікова. На початку ХХ століття церкву ззовні трохи перебудували, замінивши купол.
Церква діяла при Київському товаристві допомоги бідним, що розташовувалось у цій будівлі. Сама будівля збудована Акимом Акимовичем Сулимою (народився в 1780 р. у Чернігівській губернії) – сином останнього Генерального судді України Якима Семеновича Сулими (1737-1818), нащадком видатного запорозького гетьмана Івана Сулими.
Після смерті Акима Сулими його дружина Уляна пожертвувала садибу разом із будівлею під притулок для бідних. 23 вересня 1859 року відбулось урочисте відкриття Сулимівських благодійних закладів, у молебні з освячення яких взяв участь імператор Олександр II.
У Будинку Сулими розташувались притулок для людей похилого віку, незаможних учениць Фундуклеївської гімназії та бідних вдів. Також тут відкрили їдальню для бідних мешканців Києва.
З приходом радянської влади Сулимівський благодійний заклад для бідних був ліквідований, церква знищена, а в будинку розташували комунальні квартири.
