Відмінності між версіями «Флорівський монастир»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Київ: відомий та невідомий/Ресурс}}) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | [[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Frolovskij PHL 208480.jpg|обрамити|центр]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
| + | Вознесенський Флорівський Монастир, що розмістився біля підніжжя київської Замкової гори, на брак туристів не жаліється. Маса груп, автобусів, прочан - все це вірні гроші. | ||
| + | |||
| + | Ботанічна назва комплексу - справді нечаста в наших краях, але ще більш дивною виглядає ситуація з подвійністю назви. Просто в 1712 р. в кляштор, який до того чи то ще з ХІІІ століття, чи з часів Сигізмунда ІІ Августа (1566 р., перша письмова згадка про обитель) називався Флора і Лавра (все одно ботаніка) прийшли монахині з закритого Вознесенського монастиря, який колись знаходився напроти Києво-Печерської лаври (там, де зараз арсенал Київської фортеці). | ||
| + | |||
| + | Саме польський король в грамоті, виданій київському воєводі Костянтину Костянтиновичу Острозькому закріпив за протопопом Яковом Гулькевичем право тримати старий монастир при церкві Флора і Лавра та чинити там службу за грецьким (православним) звичаєм. | ||
| + | |||
| + | Вознесенський собор кляштора було освячено в 1732 р. Інші храми (Воскресенський, Казанський, прицвинтарний Троїцький та двоповерховий трапезний Тихвинський на місці дерев'яного Флорівського), а також корпуса келій, зведені в ХІХ ст. (В 1811 р. обитель згоріла). | ||
==Вид ресурсу== | ==Вид ресурсу== | ||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
| Рядок 11: | Рядок 20: | ||
==Систематичні рубрики== | ==Систематичні рубрики== | ||
==Відомості про ресурс== | ==Відомості про ресурс== | ||
| − | ==Підготував | + | ==Підготував== |
| + | [[Гринюк Ігор Анатолійович]] | ||
Поточна версія на 01:48, 14 грудня 2018
Зміст
Опис
Вознесенський Флорівський Монастир, що розмістився біля підніжжя київської Замкової гори, на брак туристів не жаліється. Маса груп, автобусів, прочан - все це вірні гроші.
Ботанічна назва комплексу - справді нечаста в наших краях, але ще більш дивною виглядає ситуація з подвійністю назви. Просто в 1712 р. в кляштор, який до того чи то ще з ХІІІ століття, чи з часів Сигізмунда ІІ Августа (1566 р., перша письмова згадка про обитель) називався Флора і Лавра (все одно ботаніка) прийшли монахині з закритого Вознесенського монастиря, який колись знаходився напроти Києво-Печерської лаври (там, де зараз арсенал Київської фортеці).
Саме польський король в грамоті, виданій київському воєводі Костянтину Костянтиновичу Острозькому закріпив за протопопом Яковом Гулькевичем право тримати старий монастир при церкві Флора і Лавра та чинити там службу за грецьким (православним) звичаєм.
Вознесенський собор кляштора було освячено в 1732 р. Інші храми (Воскресенський, Казанський, прицвинтарний Троїцький та двоповерховий трапезний Тихвинський на місці дерев'яного Флорівського), а також корпуса келій, зведені в ХІХ ст. (В 1811 р. обитель згоріла).
