Відмінності між версіями «Абеточка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показані 13 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Абе́точка, ки,''' ж. Ум. отъ '''абетка'''.
+
'''Абе́точка, ки,''' ж. Ум. отъ [[абетка]]
 +
  
[[Категорія:Аб]]
+
==Сучасні словники==
 +
• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 
 +
АБЕТКА, и, жін.
 +
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов(Радянське літературознавство, 5,1958, 45).
 +
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
 +
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
 +
 
 +
• Іноземні словники
 +
 
 +
al•pha•bet 
 +
n.
 +
1. The letters of a language, arranged in the order fixed by custom.
 +
2. A system of characters or symbols representing sounds or things.
 +
3. A set of basic parts or elements:"genetic markers . . . that contain repeated sequences of the DNA alphabet"(Sandra Blakeslee).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:16533510фі.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Abetka123456789.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|I6JcklaDLsw}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 10:50, 28 листопада 2013

Абе́точка, ки, ж. Ум. отъ абетка


Сучасні словники

• Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АБЕТКА, и, жін. 1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов(Радянське літературознавство, 5,1958, 45). 2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3). 3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.

• Іноземні словники

al•pha•bet n. 1. The letters of a language, arranged in the order fixed by custom. 2. A system of characters or symbols representing sounds or things. 3. A set of basic parts or elements:"genetic markers . . . that contain repeated sequences of the DNA alphabet"(Sandra Blakeslee).

Ілюстрації

Azbuka.jpg 16533510фі.jpg Abetka123456789.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання