Відмінності між версіями «Кравченко Оксана Ігорівна»
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
=== '''База проходження практики''': Київський університет імені Б. Грінченка, Педагогічний інститут === | === '''База проходження практики''': Київський університет імені Б. Грінченка, Педагогічний інститут === | ||
− | + | == '''Завдання 1.''' '''''Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі.''''' == | |
− | + | === Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ === | |
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
− | + | === Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення) === | |
− | + | ||
{| class="wikitable" style="margin:auto; clear:both;" | {| class="wikitable" style="margin:auto; clear:both;" | ||
Рядок 56: | Рядок 55: | ||
− | + | === Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ) === | |
: При здійсненні аналізу, моніторингу стану та оцінюванні освітньо-інформаційного середовища університету, було здійснено умовний поділ його елементів на три групи. Дані групи, їх складові та оцінка кожної наведено у таблиці нижче (див. таблицю 1.2.). | : При здійсненні аналізу, моніторингу стану та оцінюванні освітньо-інформаційного середовища університету, було здійснено умовний поділ його елементів на три групи. Дані групи, їх складові та оцінка кожної наведено у таблиці нижче (див. таблицю 1.2.). | ||
Рядок 77: | Рядок 76: | ||
|} | |} | ||
+ | == ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування. == | ||
+ | [https://goo.gl/forms/Tycfxxgq4K1pJp003 Анкета] | ||
− | + | [https://docs.google.com/document/d/1fQ63TcZDK3ZnZMEzbqvw34sz7EccdnP9zTlUisFQ6HE/edit?usp=sharing Результати анкетування] | |
− | ==== | + | Проаналізувавши результат опитування, можна зробити висновки, що рівень володіння ІК- -компетентності науково-педагогічнимих працівниками Київського університету імені бориса грінченка є середній, серед основних проблем можна виділити:недостаньо обладнані навчальні аудиторії чи брак часу. |
+ | |||
+ | == '''Завдання 2.''' '''''Створення гугл-групи для відображення основної діяльності установи.''''' == | ||
+ | |||
+ | === Гугл-група для кафедри теорії та історії педагогіки === | ||
:При виконання другого завдання, було вирішено створити гугл-групу для кафедри теорії та історії педагогіки. Дане рішення було прийнято у зв'язку із спостереженням за роботою кафедри із студентами спеціальності "011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи)". | :При виконання другого завдання, було вирішено створити гугл-групу для кафедри теорії та історії педагогіки. Дане рішення було прийнято у зв'язку із спостереженням за роботою кафедри із студентами спеціальності "011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи)". | ||
Рядок 91: | Рядок 96: | ||
− | + | == '''Завдання 3.''' '''''Семінар (тренінг, майстер-клас).''''' == | |
− | === | + | === Майстер-клас для викладачів закладів освіти === |
Для створення майстер-класу було проаналізовано наявні вміння та навички використання ІКТ викладачами кафедри теорії та історії педагогіки. | Для створення майстер-класу було проаналізовано наявні вміння та навички використання ІКТ викладачами кафедри теорії та історії педагогіки. | ||
Рядок 104: | Рядок 109: | ||
− | + | == '''Завдання 4.''' '''''Методичні рекомендації.''''' == | |
− | === | + | === Методичні рекомендації щодо формування ІК-компетентності у викладачів кафедри теорії та історії педагогіки === |
<center>[[Файл:Кафедра теор.іст.пед кравченко.jpg]]</center> | <center>[[Файл:Кафедра теор.іст.пед кравченко.jpg]]</center> | ||
Рядок 125: | Рядок 130: | ||
:Надані методичні рекомендації допоможуть забезпечити формування та розвиток ІК-компетентності викладачів кафедри теорії та історії педагогіки. | :Надані методичні рекомендації допоможуть забезпечити формування та розвиток ІК-компетентності викладачів кафедри теорії та історії педагогіки. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | === Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища установи === | ||
+ | |||
+ | :Поняття "інформаційно-освітнє середовище" по-різному тлумачиться в сучасній психолого-педагогічній науці, що демонструє ємкість його сутності та альтернативність поглядів дослідників. На думку вчених, інформаційно-освітнє середовище – це організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення, передавання інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснення освітніх наукових комунікацій (за О. Соколовою). | ||
+ | |||
+ | :Широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та функціонування освітнього середовища мають забезпечити навчальні потреби суб’єктів педагогічної взаємодії, зокрема, завдяки створенню і використанню в освітній діяльності такого: | ||
+ | # електронних освітніх ресурсів навчального призначення і комп’ютерно орієнтованих систем оцінювання навчальних досягнень, що доповнюють традиційні; | ||
+ | # соціальних мереж навчального призначення, що підтримують відкрите ІКТ-середовище навчання у співпраці; | ||
+ | # електронних портфоліо організаційно-педагогічного призначення, що відображають характер навчальної діяльності педагога та його вихованців; | ||
+ | # інноваційних педагогічних технологій, що базуються на використанні засобів ІКТ, комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання, що уможливлюють нову організацію навчання. | ||
+ | |||
+ | :Проектування інформаційного освітнього середовища підпорядковується поставленим адміністрацію та працівниками цілям та потребам, але при його створенні обов'язковим є дотримання певного ряду принципів серед яких: | ||
+ | *інноваційний характер, відповідність принципам педагогічної доцільності, цілісності, індивідуалізації, синергетичності, пізнавальної активності й самостійності; | ||
+ | *відкритість освітніх послуг, мобільність суб’єктів освітньої взаємодії (доступність будь-де і будь-коли), віртуалізація об’єктів навчання, наявність інформаційних обмінів; | ||
+ | *системна побудова, створення нових організаційних структур, які забезпечують функціонування складових компонентів і технологій середовища (адміністратори, тьютори тощо); | ||
+ | *створення персональної траєкторії розвитку всіх суб’єктів педагогічної взаємодії на основі високого рівня ефективності навчально-виховного процесу та самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій; | ||
+ | *варіативність організаційної структури відповідно до освітніх завдань закладу освіти, освітніх запитів адміністрації, методичної служби, педагогічних працівників та інше. | ||
+ | *акумуляція та презентація сучасних тенденцій розвитку освіти та сучасної психолого-педагогічної науки тощо. | ||
+ | |||
+ | :Важливим є пам'ятати про виокремлення та окрему підготовку кожного компоненту інформаційного освітнього середовища - змістової, організаційної та технологічної складової. | ||
+ | |||
+ | :Лише дотримання зазначених принципів та увага до усіх деталей забезпечить вдале проектування та подальше функціонування інформаційного освітнього середовища закладу освіти. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | === Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ інфраструктури === | ||
+ | |||
+ | :ІТ-інфраструктура Київського університету імені Бориса Грінченка досить складна та складається з декількох компонентів. Тому для надання методичних рекомендацій щодо модернізації ІТ-інфраструктури було розглянуто Педагогічний інститут. | ||
+ | |||
+ | :Для покращення функціонування ІТ інфраструктури, доцільним буде виконання наступних пунктів: | ||
+ | *Впровадження обов'язкових регулярних курсів підвищення ІК-компетентності для викладацького складу; | ||
+ | *Модернізація/оновлення технічного обладнання; | ||
+ | *Збільшення кількості робочих комп'ютерів; | ||
+ | *Популяризація е-ресурсів для миттєвого он-лайн спілкування на рівнях: | ||
+ | #викладач-викладач | ||
+ | #викладач-студент | ||
+ | #студент-студент | ||
+ | *Швидкісний інтернет на території усього корпусу, що працюватиме без перебоїв; | ||
+ | *Модернізація зовнішнього вигляду наповнення Е-ресурсів (певний ребрендинг, осучаснення). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Впровадження даних змін полегшить роботу персоналу закладу освіти та підвищить рівень зацікавленості громадян університетом. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''Завдання 5.''' '''''Презентація результатів''''' == | ||
+ | |||
+ | === Презентація результатів практики на Вікі-порталі === | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Результати кравченко1.png]] | ||
+ | [[Файл:Результати кравченко2.png]] |
Поточна версія на 11:24, 10 грудня 2018
Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика студентки Кравченко Оксани Ігорівни VІ курсу Педагогічного інституту денної форми навчання освітній рівень: другий (магістерський) спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (освітня програма: Педагогіка вищої школи).
Зміст
- 1 База проходження практики: Київський університет імені Б. Грінченка, Педагогічний інститут
- 2 Завдання 1. Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі.
- 3 ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
- 4 Завдання 2. Створення гугл-групи для відображення основної діяльності установи.
- 5 Завдання 3. Семінар (тренінг, майстер-клас).
- 6 Завдання 4. Методичні рекомендації.
- 7 Завдання 5. Презентація результатів
База проходження практики: Київський університет імені Б. Грінченка, Педагогічний інститут
Завдання 1. Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі.
Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ
- Теоретичний аналіз з питань впровадження ІКТ, було проведено на базі Київського університету імені Бориса Грінченка, Педагогічного інституту.
- З’ясовано, що ведеться активна освітня політика з питань впровадження ІКТ. В інституті вже впроваджено та застосовуються в освітньому процесі наступні інноваційні технології:
- 1 учень – 1 комп’ютер;
- case-study - метод активного проблемно-ситуативного аналізу;
- blended learning - поєднання он-лайн навчання з очним навчанням;
- flipped classroom - передбачає підвищення активності студентів, через перенесення ролі викладача та студента;
- CLIL - передбачає вивчення предметів іноземною мовою;
- distance learning - оволодіння навчальним матеріалом в зручний час та у зручному місці для кожного;
- cooperative learnin - спрямоване на організацію освітнього процесу через сприйняття нового академічного та соціального досвіду;
- mobile learning - навчання з використанням мобільних пристроїв.
- Для впровадження даних методів, форм та підходів до навчання, необхідним є певне матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу.
- На даний момент, матеріально-технічне забезпечення Педагогічного інституту включає:
- сучасну бібліотеку;
- аудиторію, обладнану для реалізації моделі навчання “1 учень : 1 комп’ютер”;
- аудиторії, обладнані Smart дошками та фліпчартами для проведення тренінгів та здійснення інших інноваційних форм роботи;
- корпоративну пошту;
- навчальне середовище Moodle.
- Інститут націлений у майбутнє і вже планує свої наступні кроки у здійсненні освітньої політики з питань впровадження ІКТ в освітній процес. Постійно відбуваються майстер-класи та тренінги для підвищення ІКТ-компетентності викладацького складу, наявний і повний курс підвищення ІКТ-компетентності.
Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
Апаратне забезпечення | Програмне забезпечення | Інформаційне забезпечення | Навчально-наукове забезпечення |
---|---|---|---|
|
|
Хмарні сервіси, е-видання, е-бібліотека та інше. |
|
Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ)
- При здійсненні аналізу, моніторингу стану та оцінюванні освітньо-інформаційного середовища університету, було здійснено умовний поділ його елементів на три групи. Дані групи, їх складові та оцінка кожної наведено у таблиці нижче (див. таблицю 1.2.).
Група | Складові | Оцінка |
---|---|---|
Е-навчання | Сертифіковані ЕНК, курси підвищення кваліфікації | Всі предмети, що викладаються в університеті мають електронне підкріплення (ЕНК); курси мають якісне наповнення, структуру. |
Електронне представлення/замовлення | Довідки з місця навчання; електронне портфоліо; зворотній зв'язок на сайті та інше. | Зазначені системи працюють злагоджено, чітко регламентовано діяльність; електронне портфоліо можна оновлювати і доповнювати. |
Е-сервіси - робота з інформацією | Bіki-портал університету, е-видання, е-репозиторій, використання хмарних сервісів, база магістерських робіт, доробки працівників університету. | Перераховані елементи працюють злагоджено, не потребують налагодження; надають якісну допомогу у пошуці інформації, аналізі даних. |
ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
Проаналізувавши результат опитування, можна зробити висновки, що рівень володіння ІК- -компетентності науково-педагогічнимих працівниками Київського університету імені бориса грінченка є середній, серед основних проблем можна виділити:недостаньо обладнані навчальні аудиторії чи брак часу.
Завдання 2. Створення гугл-групи для відображення основної діяльності установи.
Гугл-група для кафедри теорії та історії педагогіки
- При виконання другого завдання, було вирішено створити гугл-групу для кафедри теорії та історії педагогіки. Дане рішення було прийнято у зв'язку із спостереженням за роботою кафедри із студентами спеціальності "011 Освітні, педагогічні науки (Педагогіка вищої школи)".
- Деякі студенти, що навчаються на даній кафедрі, відчувають певні незручності у спілкуванні та підпорядкуванні власної діяльності визначеним вимогам та часовим рамкам, визначеним кафедрою.
- З огляду на вищезгадане, було створено гугл-групу, в якій наявні як елементи, покликані допомогти налагодити спілкування, так і різні матеріали та посилання, що допоможуть у плануванні діяльності.
Переглянути створену гугл-групу можна за посиланням.
Завдання 3. Семінар (тренінг, майстер-клас).
Майстер-клас для викладачів закладів освіти
Для створення майстер-класу було проаналізовано наявні вміння та навички використання ІКТ викладачами кафедри теорії та історії педагогіки. Було виявлено, що використання інформаційно-комунікаційних технологій викладацьким складом Київського університету імені Бориса Грінченка на достатньому рівні. Наявне якісне спілкування із студентами, як очно так і за допомогою технічних засобів.
Для покращення вміння викладачів презентувати свої досягнення та просто викладати теми студентам у цікавій формі, було розроблено майстер-клас за темою "Не PowerPoint єдиним...".
Сценарій даного майстер-класу можна переглянути у наступному файлі: Файл:Кравченко майстер-клас.pdf
Завдання 4. Методичні рекомендації.
Методичні рекомендації щодо формування ІК-компетентності у викладачів кафедри теорії та історії педагогіки
- Протягом проходження практики, спостереження за роботою фахівців кафедри теорії та історії педагогіки показали, що не всі викладачі вправно справляються із комп’ютером та новітніми інформаційними технологіями.
- Здебільшого це відбувається через брак часу для опанування нових прийомів, способів та методів роботи.
- Варто зазначити, що деякі викладачі вдало впроваджують ІКТ у власну професійну діяльність та допомагають колегам (при виникненні запитань/проблем). Однак, таких викладачів меншість.
- Це підтверджує актуальність розробки певних методичний рекомендацій щодо формування та розвитку ІК-компетентності у викладачів кафедри теорії та історії педагогіки.
- Протягом роботи над завданням 4, було виокремлено наступні методичні рекомендації:
- Провести тестування щодо рівня ІК-компетентності викладачів кафедри;
- Провести тестування щодо виявлення “слабких сторін” викладачів у використання інформаційно-комунікаційних технологій;
- Створити умови для роботи викладачів за комп’ютерами (оновити технічне обладнання приміщення кафедри);
- Виокремити 1-2 год. на тиждень/2 тижні для проведення тренінгів/майстер-класів щодо впровадження ІКТ в освітній процес;
- Провести бесіду щодо важливості продовження впровадження сучасних ІК-технологій в освітній процес та у роботу кафедри;
- Забезпечити необхідне програмне забезпечення для роботи та комунікації членів кафедри.
- Надані методичні рекомендації допоможуть забезпечити формування та розвиток ІК-компетентності викладачів кафедри теорії та історії педагогіки.
Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища установи
- Поняття "інформаційно-освітнє середовище" по-різному тлумачиться в сучасній психолого-педагогічній науці, що демонструє ємкість його сутності та альтернативність поглядів дослідників. На думку вчених, інформаційно-освітнє середовище – це організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, оброблення, передавання інформації, що забезпечують оперативний доступ до інформації і здійснення освітніх наукових комунікацій (за О. Соколовою).
- Широке впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та функціонування освітнього середовища мають забезпечити навчальні потреби суб’єктів педагогічної взаємодії, зокрема, завдяки створенню і використанню в освітній діяльності такого:
- електронних освітніх ресурсів навчального призначення і комп’ютерно орієнтованих систем оцінювання навчальних досягнень, що доповнюють традиційні;
- соціальних мереж навчального призначення, що підтримують відкрите ІКТ-середовище навчання у співпраці;
- електронних портфоліо організаційно-педагогічного призначення, що відображають характер навчальної діяльності педагога та його вихованців;
- інноваційних педагогічних технологій, що базуються на використанні засобів ІКТ, комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання, що уможливлюють нову організацію навчання.
- Проектування інформаційного освітнього середовища підпорядковується поставленим адміністрацію та працівниками цілям та потребам, але при його створенні обов'язковим є дотримання певного ряду принципів серед яких:
- інноваційний характер, відповідність принципам педагогічної доцільності, цілісності, індивідуалізації, синергетичності, пізнавальної активності й самостійності;
- відкритість освітніх послуг, мобільність суб’єктів освітньої взаємодії (доступність будь-де і будь-коли), віртуалізація об’єктів навчання, наявність інформаційних обмінів;
- системна побудова, створення нових організаційних структур, які забезпечують функціонування складових компонентів і технологій середовища (адміністратори, тьютори тощо);
- створення персональної траєкторії розвитку всіх суб’єктів педагогічної взаємодії на основі високого рівня ефективності навчально-виховного процесу та самоосвітньої діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій;
- варіативність організаційної структури відповідно до освітніх завдань закладу освіти, освітніх запитів адміністрації, методичної служби, педагогічних працівників та інше.
- акумуляція та презентація сучасних тенденцій розвитку освіти та сучасної психолого-педагогічної науки тощо.
- Важливим є пам'ятати про виокремлення та окрему підготовку кожного компоненту інформаційного освітнього середовища - змістової, організаційної та технологічної складової.
- Лише дотримання зазначених принципів та увага до усіх деталей забезпечить вдале проектування та подальше функціонування інформаційного освітнього середовища закладу освіти.
Методичні рекомендації щодо модернізації ІТ інфраструктури
- ІТ-інфраструктура Київського університету імені Бориса Грінченка досить складна та складається з декількох компонентів. Тому для надання методичних рекомендацій щодо модернізації ІТ-інфраструктури було розглянуто Педагогічний інститут.
- Для покращення функціонування ІТ інфраструктури, доцільним буде виконання наступних пунктів:
- Впровадження обов'язкових регулярних курсів підвищення ІК-компетентності для викладацького складу;
- Модернізація/оновлення технічного обладнання;
- Збільшення кількості робочих комп'ютерів;
- Популяризація е-ресурсів для миттєвого он-лайн спілкування на рівнях:
- викладач-викладач
- викладач-студент
- студент-студент
- Швидкісний інтернет на території усього корпусу, що працюватиме без перебоїв;
- Модернізація зовнішнього вигляду наповнення Е-ресурсів (певний ребрендинг, осучаснення).
Впровадження даних змін полегшить роботу персоналу закладу освіти та підвищить рівень зацікавленості громадян університетом.