Відмінності між версіями «Калічитися»
(Створена сторінка: '''Калічитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Увѣчиться. ''Калічиться бідна дитина. ''Мирг. у. [[Категор...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словарь української мови == | ||
'''Калічитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Увѣчиться. ''Калічиться бідна дитина. ''Мирг. у. | '''Калічитися, -чуся, -чишся, '''''гл. ''Увѣчиться. ''Калічиться бідна дитина. ''Мирг. у. | ||
| + | [[Категорія:Ка]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ==== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==== | ||
| + | КАЛІЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. | ||
| + | 1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. Тріпався [Петрик], як птаху клітці, і ще дужче калічився (Марко Черемшина, Тв., 1960, 37); Вони [втікачі] бігли далі, спотикаючись й падаючи, калічачись об каміння (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 72); | ||
| + | // Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. У цій [п'єсі] виведена сім'я хлібороба, що вийшла у люди, і показано, як то чоловік калічиться, коли його одірвуть від ґрунту (Панас Мирний, V, 1955, 419); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27). | ||
| + | 2. Пас. до калічити. 95 процентів жінок родили [у дореволюційній Росії] без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабками-знахарками (Радянський суд на охо- І роні прав.., 1954, 4). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення:kalichutusia.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:kalichutusia1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Pb3hZ3eYNS0}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | # Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 211. http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/21958-kalichytysja.html | ||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 78. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
Поточна версія на 06:48, 22 листопада 2015
Зміст
Словарь української мови
Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАЛІЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. Тріпався [Петрик], як птаху клітці, і ще дужче калічився (Марко Черемшина, Тв., 1960, 37); Вони [втікачі] бігли далі, спотикаючись й падаючи, калічачись об каміння (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, 72); // Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. У цій [п'єсі] виведена сім'я хлібороба, що вийшла у люди, і показано, як то чоловік калічиться, коли його одірвуть від ґрунту (Панас Мирний, V, 1955, 419); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 27). 2. Пас. до калічити. 95 процентів жінок родили [у дореволюційній Росії] без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабками-знахарками (Радянський суд на охо- І роні прав.., 1954, 4).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211. http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/21958-kalichytysja.html
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 78.
