Відмінності між версіями «Калікуватий»
(Створена сторінка: '''Калікуватий, -а, -е. '''Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. ''Калікуват...) |
|||
(не показані 12 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Калікуватий, -а, -е. '''Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. ''Калікуватий трохи хлопець. ''Зміев. у. | '''Калікуватий, -а, -е. '''Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. ''Калікуватий трохи хлопець. ''Зміев. у. | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 399. | ||
+ | КАЛІКУВАТИЙ, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне уродливий. Іззаду Тягнирядно — незграбний і якийсь потворний: ідучи в проході він то підморгував дурнувато не знати кому в натовпі, то роблено байдуже спльовував крізь зуби, а врешті спинився, уперся, як віл, і мусили вести до підводи силою, а він бився в руках і хрипло рикав огидну лайку (Андрій Головко, II, 1957, 185); І зараз ніхто Каргата красунем не назвав би, але він зовсім не такий потворний, яким здавався ще вдень... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 115); Перед Сахно стояла істота ще потворніша, ніж це їй видавалося раніше (Юрій Смолич, I, 1958, 93); І... свят, свят, свят!.. Якісь потворні люди! — Не люди, ні! — песиголовців рій Кімнату виповнив (Максим Рильський, II, 1956, 47); Ой, які страшні, які потворні були ці діти, бо росли без сонця, без свіжого повітря (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 72); | ||
+ | // Поганий, страхітливий. Лакей виконував усе з винятковою вправністю.. Відштовхувала потворна, гидка зовнішність (Юрій Смолич, I, 1958, 67); Понівечені устої зруйнованих вибухами дніпровських мостів підносились над повіддю потворними голими кістяками (Олександр Довженко, I, 1958, 324). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Який є порушенням загальнолюдських моральних принципів, норм громадської поведінки тощо. Чи є у нас, в нашій дійсності, негативні, іноді й потворні явища? Є (Максим Рильський, IX, 1962, 174); [Овчаренко:] Не буде таких потворних рис минулого, як ревнощі, заздрість, скнарість, зиск... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 322); | ||
+ | // Який не є нормальним, природним; протиприродний. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а те, як змогла ця квола людина пройти крізь тисячі смертей тієї потворним розумом садиста винайденої катівні (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 279); Відкидаючи класову мораль експлуататорів, комуністи протиставлять потворним егоїстичним поглядам і правам старого світу комуністичну мораль — найсправедливішу і найблагороднішу мораль, яка виражає інтереси й ідеали всього трудящого людства (Програма КПРС, 1961, 104); | ||
+ | // Який никликає огиду, осуд. [Ромодан:] Чи не здасться вам, що коли людина занадто схиляється перед авторитетами, це зв'язує її волю, навіть породжує боягузтво та потворне чинопочитання (Олександр Корнійчук, II, 1955, 304); | ||
+ | // у знач. ім. потворне, ного, сер. Те, що викликає огиду, осуд. Ми повинні не тільки мріяти про чудову будучину, а й боротись за неї. Щодня, щогодини примножувати матеріальні багатства нашої Вітчизни, вимітати все старе, огидне, потворне з нашого буття (Літературна газета, 21.XI 1961, 1). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ava_muzhch.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:79f59237-d9a2-4554-b4cf-8f3e06867aa7-620x349.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1-19-620x349.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Item-2015019726.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|lt7mOt60DcQ}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 399. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 399. | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=lt7mOt60DcQ | ||
+ | https://www.google.com.ua/search?q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D0%B9&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwicjKG73rveAhWGs4sKHR6mAY8Q_AUIDigB&biw=1093&bih=486 | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 01:40, 21 листопада 2018
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 399. КАЛІКУВАТИЙ, а, е.
1. Який має дуже непривабливе, негарне обличчя, непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо; протилежне уродливий. Іззаду Тягнирядно — незграбний і якийсь потворний: ідучи в проході він то підморгував дурнувато не знати кому в натовпі, то роблено байдуже спльовував крізь зуби, а врешті спинився, уперся, як віл, і мусили вести до підводи силою, а він бився в руках і хрипло рикав огидну лайку (Андрій Головко, II, 1957, 185); І зараз ніхто Каргата красунем не назвав би, але він зовсім не такий потворний, яким здавався ще вдень... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 115); Перед Сахно стояла істота ще потворніша, ніж це їй видавалося раніше (Юрій Смолич, I, 1958, 93); І... свят, свят, свят!.. Якісь потворні люди! — Не люди, ні! — песиголовців рій Кімнату виповнив (Максим Рильський, II, 1956, 47); Ой, які страшні, які потворні були ці діти, бо росли без сонця, без свіжого повітря (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 72); // Поганий, страхітливий. Лакей виконував усе з винятковою вправністю.. Відштовхувала потворна, гидка зовнішність (Юрій Смолич, I, 1958, 67); Понівечені устої зруйнованих вибухами дніпровських мостів підносились над повіддю потворними голими кістяками (Олександр Довженко, I, 1958, 324).
2. перен. Який є порушенням загальнолюдських моральних принципів, норм громадської поведінки тощо. Чи є у нас, в нашій дійсності, негативні, іноді й потворні явища? Є (Максим Рильський, IX, 1962, 174); [Овчаренко:] Не буде таких потворних рис минулого, як ревнощі, заздрість, скнарість, зиск... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 322); // Який не є нормальним, природним; протиприродний. Ми бачили Освенцім. І тому не мовчазність, не похмурий вигляд учителя дивували нас, а те, як змогла ця квола людина пройти крізь тисячі смертей тієї потворним розумом садиста винайденої катівні (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 279); Відкидаючи класову мораль експлуататорів, комуністи протиставлять потворним егоїстичним поглядам і правам старого світу комуністичну мораль — найсправедливішу і найблагороднішу мораль, яка виражає інтереси й ідеали всього трудящого людства (Програма КПРС, 1961, 104); // Який никликає огиду, осуд. [Ромодан:] Чи не здасться вам, що коли людина занадто схиляється перед авторитетами, це зв'язує її волю, навіть породжує боягузтво та потворне чинопочитання (Олександр Корнійчук, II, 1955, 304); // у знач. ім. потворне, ного, сер. Те, що викликає огиду, осуд. Ми повинні не тільки мріяти про чудову будучину, а й боротись за неї. Щодня, щогодини примножувати матеріальні багатства нашої Вітчизни, вимітати все старе, огидне, потворне з нашого буття (Літературна газета, 21.XI 1961, 1).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 399.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 399. https://www.youtube.com/watch?v=lt7mOt60DcQ https://www.google.com.ua/search?q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%8B%D0%B9&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwicjKG73rveAhWGs4sKHR6mAY8Q_AUIDigB&biw=1093&bih=486