Відмінності між версіями «Калита»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Калита, -ти, '''''ж. ''1) Мѣшокъ съ деньгами. ''За сиротою Бог з калитою. ''Ном. № 10703. 2) Лепешка, ...)
 
(→‎Ілюстрації)
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Калита, -ти, '''''ж. ''1) Мѣшокъ съ деньгами. ''За сиротою Бог з калитою. ''Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. ''Їду, їду калити кусати. ''Чуб. III. 259.  
 
'''Калита, -ти, '''''ж. ''1) Мѣшокъ съ деньгами. ''За сиротою Бог з калитою. ''Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. ''Їду, їду калити кусати. ''Чуб. III. 259.  
 +
 +
== Сучасні словники ==
 +
 +
'''[http://sum.in.ua/s/kalyta Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
1. Торба для грошей. В шкіряних мішках і величних калитах стояли стоси старої, щирозолотої монети (Іван Франко, VIII, 1952, 156); Хозарин дивився якийсь час Амбалові у вічі, потім поліз у кишеню і витяг звідти набиту золотом калиту (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 56).
 +
2. Помащений медом корж, який вживають для ворожіння в день святого Андрія. Їду, їду калити кусати (Павло Чубинський, III, 1872, 259).
 +
 +
 +
'''[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B0 УКРЛІТ.ORG_Cловник]'''
 +
 +
1) (з великої літери) Калита́ = Кале́та = Коли́та — ста­родавнє велике свято на честь бо­жества людської долі, помічника бога Сонця у боротьбі зі злими темними силами; сонце, вірили, з настанням зими поступово вми­рає, і це є результатом підступів, лиходійства цих сил; з часом, за християнства, припасоване до дня Святого Андрія і в народі називає­ться ще Великими вечорницями; див. Андрій 2;
 +
 +
2) = кале́та = кала́та (від калата́тися «гойдатися») — різдвя­ний хліб; з дохристиянських ча­сів — помащений медом ритуаль­ний корж з отвором посередині, який використовують для воро­жіння і молодіжних розваг у день Святого Андрія як відгомін старо­давньої сонячної емблеми (солод­кий корж — сонце, «Коцюбин­ський» — зла сила); «їду, їду кали­ти (калати) кусати (хапати)» — традиційне проказування при грі в Калиту для хлопця («Коцюбин­ського»), що «їде» на коцюбі до підвішеного до сволока чи стелі коржа, намагаючись його укусити; це зазвичай не вдається, бо той гойдається (калатається), а торка­тися його руками (і сміятися) не можна, забороняється; тоді охоро­нець калити («Калиновський») ви­мазує «Коцюбинського» сажею; хто ж не розсміється і вкусить ка­литу, той знову стає в чергу; між тим, хто приїхав кусати калиту, та її охоронцем, відбувався такий діа­лог: «— Здоров, пане Калинов­ський! — Здоров, пане Коцюбин­ський! — Я приїхав калиту куса­ти… — А я буду по зубах кресати! — Ой, будеш, а може, й ні, бо я їду на воронім коні… — Засмійся! — не хочу!» і т. д.;
 +
 +
3) = кали́тка — торба (торбинка) для грошей; га­ман, гаманець. За сиротою Бог з калитою (М. Номис); В кого ка­литка товста, в того мова проста (М. Номис); Скупий збирає, а чорт калитку шиє (М. Номис);
 +
 +
4) тіль­ки кали́тка — торбинка для тютю­ну, яку затягують мотузком; кисет.
 +
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/47/53402/319463.html Українсько-російський словник]'''
 +
 +
1) устар. мешок с деньгами
 +
2) этн. лепёшка, смазанная мёдом и употребляемая для гадания в день Святого Андрея
 +
 +
== Ілюстрації ==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калита.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калита_1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калита_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Калита_3.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Ка]]
 
[[Категорія:Ка]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 22:20, 7 грудня 2014

Калита, -ти, ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Торба для грошей. В шкіряних мішках і величних калитах стояли стоси старої, щирозолотої монети (Іван Франко, VIII, 1952, 156); Хозарин дивився якийсь час Амбалові у вічі, потім поліз у кишеню і витяг звідти набиту золотом калиту (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 56). 2. Помащений медом корж, який вживають для ворожіння в день святого Андрія. Їду, їду калити кусати (Павло Чубинський, III, 1872, 259).


УКРЛІТ.ORG_Cловник

1) (з великої літери) Калита́ = Кале́та = Коли́та — ста­родавнє велике свято на честь бо­жества людської долі, помічника бога Сонця у боротьбі зі злими темними силами; сонце, вірили, з настанням зими поступово вми­рає, і це є результатом підступів, лиходійства цих сил; з часом, за християнства, припасоване до дня Святого Андрія і в народі називає­ться ще Великими вечорницями; див. Андрій 2;

2) = кале́та = кала́та (від калата́тися «гойдатися») — різдвя­ний хліб; з дохристиянських ча­сів — помащений медом ритуаль­ний корж з отвором посередині, який використовують для воро­жіння і молодіжних розваг у день Святого Андрія як відгомін старо­давньої сонячної емблеми (солод­кий корж — сонце, «Коцюбин­ський» — зла сила); «їду, їду кали­ти (калати) кусати (хапати)» — традиційне проказування при грі в Калиту для хлопця («Коцюбин­ського»), що «їде» на коцюбі до підвішеного до сволока чи стелі коржа, намагаючись його укусити; це зазвичай не вдається, бо той гойдається (калатається), а торка­тися його руками (і сміятися) не можна, забороняється; тоді охоро­нець калити («Калиновський») ви­мазує «Коцюбинського» сажею; хто ж не розсміється і вкусить ка­литу, той знову стає в чергу; між тим, хто приїхав кусати калиту, та її охоронцем, відбувався такий діа­лог: «— Здоров, пане Калинов­ський! — Здоров, пане Коцюбин­ський! — Я приїхав калиту куса­ти… — А я буду по зубах кресати! — Ой, будеш, а може, й ні, бо я їду на воронім коні… — Засмійся! — не хочу!» і т. д.;

3) = кали́тка — торба (торбинка) для грошей; га­ман, гаманець. За сиротою Бог з калитою (М. Номис); В кого ка­литка товста, в того мова проста (М. Номис); Скупий збирає, а чорт калитку шиє (М. Номис);

4) тіль­ки кали́тка — торбинка для тютю­ну, яку затягують мотузком; кисет.


Українсько-російський словник

1) устар. мешок с деньгами 2) этн. лепёшка, смазанная мёдом и употребляемая для гадания в день Святого Андрея

Ілюстрації

Калита.jpg Калита 1.jpg Калита 2.jpg Калита 3.jpg
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Калита&oldid=127089