Відмінності між версіями «Спар»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Зовнішні посилання)
 
(не показано 8 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''1) = Спар,також спар золотистий, дорада (Sparus aurata) — океанічна риба, що належить до родини Спарових. Єдиний представник роду Sparus -ру, '''''м. ''''' 2) = Спека.  Гаряче, дуже нагріте сонячними променями повітря. У метеорології, підвищення температури повітря до +30 °С і вище. '''Вх. Лем. 468.'''3) = Садно. Невелика, неглибока ранка або місце, де зідрана чи натерта шкіра. '''Вх. Зн. 65.  
 
'''1) = Спар,також спар золотистий, дорада (Sparus aurata) — океанічна риба, що належить до родини Спарових. Єдиний представник роду Sparus -ру, '''''м. ''''' 2) = Спека.  Гаряче, дуже нагріте сонячними променями повітря. У метеорології, підвищення температури повітря до +30 °С і вище. '''Вх. Лем. 468.'''3) = Садно. Невелика, неглибока ранка або місце, де зідрана чи натерта шкіра. '''Вх. Зн. 65.  
 
[[Категорія:Сп]]
 
[[Категорія:Сп]]
 +
==Сучасні словники==
 +
СПЕ́КА, и, жін.
 +
 +
1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний, I, 1949, 380); Спека стоїть нестерпна. Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом (Олесь Гончар, III, 1959, 54);
 +
//  Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір'ї спека, як у пеклі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Зупинився [лікар] коло мартенівської печі, спека його вдарила із засипних вікон (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Нарешті, шахта, штреки, штреки.., зима вгорі, в забої спека... (Володимир Сосюра, II, 1958, 435); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14).
 +
На спеку — туди, де дуже припікає сонце. [Стеха (одна):] Завтра знов за тяжку працю: на гаряче сонце, на спеку, спину гнути, ніженьки томити (Марко Кропивницький, I, 1958, 485); На спеці — там, де дуже припікає сонце; коли дуже припікає сонце. Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (Іван Франко, III, 1950, 8); На спеці луг не зацвіте, Коли не бризне дощик літом (Павло Грабовський, I, 1959, 189); Спека спадає (спала) — стає (стало) прохолодніше. Згасає сонце за горою. Спадає спека (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 196); В алеях було душно, хоч властиве спека вже спала, бо сонце схилялось за гори (Леся Українка, III, 1952, 621).
 +
 +
2. Гаряча літня пора; жара. Вже стояла літня спека. Ломицький та Маруся довгенько ходили по садочку, але ходити було важко: духота втомлювала нерви (Н.- Лев., VI, 1966, 44); У нас тепер спека надзвичайна надто для Полісся (Леся Українка, V, 1956, 81); Високі скирти. Серпень. Спека. Усе так звично: синь ріки... (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 79).
 +
У [саму] спеку: а) у таку пору дня, коли сонце особливо припікає. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); б) у таку пору року, коли буває, особливо жарко. І от у Петрівку, саме у спеку, в жару візьми та й занедужай (Панас Мирний, I, 1954, 300).
 +
 +
3. чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. Його сповила солодка втома, як у людини, що встала з смертельного ложа, і впало десь у безодню все, чим досі жив: спека роботи, вогонь небезпеки, чад крові і боротьби... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Невже він, Сагайда, тільки тимчасово вибрів із тієї темної спеки війни й опинився поза гуркотом, поза димом та кров'ю серед цих садків? (Олесь Гончар, III, 1959, 318).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sparus_aurata_Sardegna.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Snimok-04.05.2018-01.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Sadnooooooo.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|QfbrD6D21l8}}
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua/s/speka
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%80
 +
http://sum.in.ua/s/sadno

Поточна версія на 13:59, 4 грудня 2018

1) = Спар,також спар золотистий, дорада (Sparus aurata) — океанічна риба, що належить до родини Спарових. Єдиний представник роду Sparus -ру, м. 2) = Спека. Гаряче, дуже нагріте сонячними променями повітря. У метеорології, підвищення температури повітря до +30 °С і вище. Вх. Лем. 468.3) = Садно. Невелика, неглибока ранка або місце, де зідрана чи натерта шкіра. Вх. Зн. 65.

Сучасні словники

СПЕ́КА, и, жін.

1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 258); Хто сидів під возом, хто під горницями, кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Панас Мирний, I, 1949, 380); Спека стоїть нестерпна. Вся долина під кручею по самі вінця мов налита прозорим, розтопленим склом (Олесь Гончар, III, 1959, 54); // Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір'ї спека, як у пеклі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Зупинився [лікар] коло мартенівської печі, спека його вдарила із засипних вікон (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Нарешті, шахта, штреки, штреки.., зима вгорі, в забої спека... (Володимир Сосюра, II, 1958, 435); Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 14). 

На спеку — туди, де дуже припікає сонце. [Стеха (одна):] Завтра знов за тяжку працю: на гаряче сонце, на спеку, спину гнути, ніженьки томити (Марко Кропивницький, I, 1958, 485); На спеці — там, де дуже припікає сонце; коли дуже припікає сонце. Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (Іван Франко, III, 1950, 8); На спеці луг не зацвіте, Коли не бризне дощик літом (Павло Грабовський, I, 1959, 189); Спека спадає (спала) — стає (стало) прохолодніше. Згасає сонце за горою. Спадає спека (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 196); В алеях було душно, хоч властиве спека вже спала, бо сонце схилялось за гори (Леся Українка, III, 1952, 621).

2. Гаряча літня пора; жара. Вже стояла літня спека. Ломицький та Маруся довгенько ходили по садочку, але ходити було важко: духота втомлювала нерви (Н.- Лев., VI, 1966, 44); У нас тепер спека надзвичайна надто для Полісся (Леся Українка, V, 1956, 81); Високі скирти. Серпень. Спека. Усе так звично: синь ріки... (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 79). 

У [саму] спеку: а) у таку пору дня, коли сонце особливо припікає. У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); б) у таку пору року, коли буває, особливо жарко. І от у Петрівку, саме у спеку, в жару візьми та й занедужай (Панас Мирний, I, 1954, 300).

3. чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь. Його сповила солодка втома, як у людини, що встала з смертельного ложа, і впало десь у безодню все, чим досі жив: спека роботи, вогонь небезпеки, чад крові і боротьби... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 211); Невже він, Сагайда, тільки тимчасово вибрів із тієї темної спеки війни й опинився поза гуркотом, поза димом та кров'ю серед цих садків? (Олесь Гончар, III, 1959, 318).

Ілюстрації

Sparus aurata Sardegna.jpg Snimok-04.05.2018-01.png Sadnooooooo.jpg

Медіа

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/speka https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D1%80 http://sum.in.ua/s/sadno

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Спар&oldid=254862