Відмінності між версіями «Термінувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
== У сучасних словниках ==
 
== У сучасних словниках ==
 
+
== ТЕРМІНУВАТИ 1 ==
+
'''ТЕРМІНУВАТИ 1''' , ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.
, ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.
+
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0)
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0)
== ТЕРМІНУВАТИ 2 ==
+
'''ТЕРМІНУВАТИ 2''', ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397).
, ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397).
+
  
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.

Поточна версія на 20:34, 3 грудня 2018

Термінува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п’ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.

У сучасних словниках

ТЕРМІНУВАТИ 1 , ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0)

ТЕРМІНУВАТИ 2, ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.