Відмінності між версіями «Термінувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== У сучасних словниках == | == У сучасних словниках == | ||
− | + | ||
− | + | '''ТЕРМІНУВАТИ 1''' , ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь. | |
− | , ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь. | + | |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0) | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0) | ||
− | + | '''ТЕРМІНУВАТИ 2''', ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397). | |
− | , ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397). | + | |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88. |
Поточна версія на 20:34, 3 грудня 2018
Термінува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п’ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.
У сучасних словниках
ТЕРМІНУВАТИ 1 , ую, уєш, недок. і док., перех., спец. Називати що-небудь якимсь терміном; давати певну наукову назву чому-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.Коментарі (0)
ТЕРМІНУВАТИ 2, ую, уєш, недок., діал., заст. Учитися певний час у ремісника. — Досі ми термінували, тепер мусимо майстрами зробитися (Іван Франко, III, 1950, 397).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 88.