Відмінності між версіями «Лім»
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
# чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. | # чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515. | ||
# Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови | # Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови | ||
| + | Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник БГрінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз. | ||
| + | # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, | ||
# СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз. | # СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз. | ||
# ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, | # ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ, | ||
| + | |||
| + | ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів. | ||
<br /> | <br /> | ||
== <big>Використання</big> == | == <big>Використання</big> == | ||
| − | Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. | + | В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини. |
| − | + | Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі. | |
| − | + | Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. | |
| − | + | ||
| − | Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу. | + | |
| − | + | ||
Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.<br /> | Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.<br /> | ||
| − | == <big>Ілюстрації</big> == | + | == <big>Ілюстрації</big> == |
| + | |||
<gallery> | <gallery> | ||
1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму. | 1404884856 Kak-zashitit-rasteniya-ot-vesennih-zamorozkov 3.jpg|Приклад горіння ліму. | ||
| Рядок 27: | Рядок 29: | ||
== <big>Медіа</big> == | == <big>Медіа</big> == | ||
| − | {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}<br /> | + | {{#ev:youtube|watch?v=dTuRry4gbjY}}<br /> |
== <big>Джерела</big> == | == <big>Джерела</big> == | ||
Поточна версія на 22:27, 2 грудня 2018
Лім, ло́му, м. 1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. Нп. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.
Сучасні словники
- чол., діал. Хмиз. І не було дороги предо мною, Столітній лім спиняв щокрок мій хід (Іван Франко, XIII, 1954, 177).Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 515.
- Хмиз докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький). Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови
Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник БГрінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.
- ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ,
- СУШНЯ́Кзбірн. (сухі гілки, сучки, сухий хмиз), СУШНИ́К, ПО́СУШ, СУШрозм.,СУХАРИ́НАдіал.,ЛІМдіал.,ЛОМдіал.Сидір Антонович.. подався до гаю, щоб допомогти Саньці збирати сушняк (А. Шиян); - Усяк знає, яка мені користь з того лісу: сушнику на зиму назбираю, сіна корові припасу (Леся Українка); Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне (Словник Б. Грінченка); От обдертий дідусь-старовина Шкандибає, аж гнесь до землі, Гне додолу його сухарина (І. Франко); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня). - Пор. 1. хмиз.
- ХМИЗзбірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯрідше,ХВО́РО́СТ,
ХВОРОСТИ́ННЯдіал.,ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСКдіал.,ХМИЗНЯ́Крідше,ЛА́МАНЬрозм.,ЛІМдіал.,ПАТИ́ЧЧЯдіал.,РІ́ЩЕдіал.,ХАМЛО́діал.,ХРУСТдіал.,ХАЩдіал.Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур’ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п’ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше [Масляк], по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ’яненко); [Деві:] Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). - Пор. сушня́к.Словник синонімів.
Використання
В мирний час з ліму, очерету і жгута одержують фашини для гребель, зміцнення доріг та інших дрібних будівль З прутів хмизу зводять паркани і тини.
Гілля ліму не потрібно рубати, тож основною операцією при його заготовці є ручний збір. Зазвичай лім зв'язується збирачами в так звані в'язанки і переноситься на спині людини чи тяглової тварини. Лі добре і швидко горить і зручний для приготування їжі і розігріву печі.
Лім корисний для меліорації. Для того, щоб закріпити яр і зупинити ерозію, хмиз укладають цілими шарами від гирла до початку яру, тонкими кінцями вгору по схилу.
Крім опалення, лім використовується для військових загороджень. В'язанку ліму зміцнюють дротом, а потім з міцних в'язанок будують фашинні загородження. Такі в'язанки використовують, щоб засипати виїмки чи рови. Зокрема, в середньовіччя фашинами засипали захисні рови укріплень. Пізніше застосовувались для переїзду танками широких траншей та ровів.
Ілюстрації
Приклад горіння ліму.
Чоловік в Африці несе на собі лім для розкладання вогню.
Лім
