Відмінності між версіями «Пудно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
страшно
+
страшно, боязно, лячно. 1. Присл. до страшний. — Ну, так! Оженився неборак! — Сама собі вона шептала І тяжко, страшно усміхалась (Тарас Шевченко, II, 1963, 304); Він ходив зовсім як несамовитий, і його позападалі очі іноді так страшно блищали, що Горпина часом лякалась його (Борис Грінченко, I, 1963, 259); — Як ти страшно й мудро заговорила, братова, — вражено подивився [Яків] на Дарину, а думки відразу домалювали все сказане про жіночу долю(Михайло Стельмах, I, 1962, 489); При стрільбі, суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: — Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою... (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 116); Соломія мучилась і страшно стогнала. Вона зовсім попекла собі руки до самих кісточок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 416); Петро підвівся, сів. Серце його страшно билося; голова горіла (Панас Мирний, I, 1954, 353); Дітвора була страшно зацікавлена (Олесь Донченко, VI, 1957, 15); Ранок був темний — димний і туманний. Страшно пахло горілим і паленим (Юрій Смолич, II, 1958, 39); — Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м'яса (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 178). 
 +
 І (й) приступити (приступитися) страшно див.приступити, приступитися.
 +
 
 +
2. у знач. присудк. сл. Хто-небудь відчуває страх, боязнь. Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села! (Тарас Шевченко, II, 1963, 253); Серед двору лежав блідий, як смерть, Федір. Усім стало якось моторошно, страшно... (Панас Мирн
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Страшно1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Страшно2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Іспуг2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|}
+
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]] [[Категорія:Пу]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]] [[Категорія:Пу]]

Поточна версія на 22:58, 26 листопада 2018

Пудно, нар. Страшно. Вх. Зн. 57.

Сучасні словники

страшно, боязно, лячно. 1. Присл. до страшний. — Ну, так! Оженився неборак! — Сама собі вона шептала І тяжко, страшно усміхалась (Тарас Шевченко, II, 1963, 304); Він ходив зовсім як несамовитий, і його позападалі очі іноді так страшно блищали, що Горпина часом лякалась його (Борис Грінченко, I, 1963, 259); — Як ти страшно й мудро заговорила, братова, — вражено подивився [Яків] на Дарину, а думки відразу домалювали все сказане про жіночу долю(Михайло Стельмах, I, 1962, 489); При стрільбі, суворий і натхненний [командир]. Повторяє приказку свою: — Прикро помилятись на ученні, Страшно помилятися в бою... (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 116); Соломія мучилась і страшно стогнала. Вона зовсім попекла собі руки до самих кісточок (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 416); Петро підвівся, сів. Серце його страшно билося; голова горіла (Панас Мирний, I, 1954, 353); Дітвора була страшно зацікавлена (Олесь Донченко, VI, 1957, 15); Ранок був темний — димний і туманний. Страшно пахло горілим і паленим (Юрій Смолич, II, 1958, 39); — Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м'яса (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 178).   І (й) приступити (приступитися) страшно див.приступити, приступитися.

2. у знач. присудк. сл. Хто-небудь відчуває страх, боязнь. Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села! (Тарас Шевченко, II, 1963, 253); Серед двору лежав блідий, як смерть, Федір. Усім стало якось моторошно, страшно... (Панас Мирн

Ілюстрації

Страшно1.jpg Страшно2.jpg Іспуг2.jpg