Відмінності між версіями «Іно»
(Створена сторінка: '''Іно, '''''нар. ''Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. ''Все може нагородитися, іно страх ніколи. '...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Іно, '''''нар. ''Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. ''Все може нагородитися, іно страх ніколи. ''Ном. № 4399. ''Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. ''Чуб. III. 124. | '''Іно, '''''нар. ''Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. ''Все може нагородитися, іно страх ніколи. ''Ном. № 4399. ''Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. ''Чуб. III. 124. | ||
[[Категорія:Ін,Їн]] | [[Категорія:Ін,Їн]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ІНО — Інститути Народної Освіти | ||
| + | Іно (Кочі) — містечко в Японії | ||
| + | ІНО (ЙНО), діал. | ||
| + | |||
| + | 1. присл. Тільки, лише. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама... (Номис, 1864, № 7152); — А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109). | ||
| + | |||
| + | 2. спол. Тільки, як тільки. — Іно я наклала в тарілку пирогів і взялась сметану збирати, аж і паннунця над'їхали (Іван Франко, III, 1950, 431); Завтра, іно розвидниться, встане Харитя, нагодує маму.., візьме серп і піде в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15). | ||
| + | ==Історична сторона== | ||
| + | Іно́ (грец. Ινώ) — дочка Кадма й Гармонії, друга дружина Атаманта, мачуха Фрікса й Гелли, яких вона ненавиділа. | ||
| + | |||
| + | Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант: лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха. Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса, Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта. | ||
| + | |||
| + | У розпачі Іно разом з Мелікертом кинулася в море, де стала морською богинею Левкотеєю, а Мелікерт — морським богом Палемоном. Культ Іно та Мелікерта був поширений на узбережжі Середземного моря. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1200px-Leucothea Allasseur cour Carree Louvre.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Museum16.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) | ||
| + | http://sum.in.ua/s/ino | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 20:57, 17 листопада 2019
Іно, нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ІНО — Інститути Народної Освіти Іно (Кочі) — містечко в Японії ІНО (ЙНО), діал.
1. присл. Тільки, лише. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама... (Номис, 1864, № 7152); — А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109).
2. спол. Тільки, як тільки. — Іно я наклала в тарілку пирогів і взялась сметану збирати, аж і паннунця над'їхали (Іван Франко, III, 1950, 431); Завтра, іно розвидниться, встане Харитя, нагодує маму.., візьме серп і піде в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15).
Історична сторона
Іно́ (грец. Ινώ) — дочка Кадма й Гармонії, друга дружина Атаманта, мачуха Фрікса й Гелли, яких вона ненавиділа.
Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант: лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха. Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса, Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта.
У розпачі Іно разом з Мелікертом кинулася в море, де стала морською богинею Левкотеєю, а Мелікерт — морським богом Палемоном. Культ Іно та Мелікерта був поширений на узбережжі Середземного моря.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) http://sum.in.ua/s/ino
