Відмінності між версіями «Ад'ютант»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: АД'ЮТА́НТ, а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для...)
 
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
АД'ЮТА́НТ, а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень
+
[[Категорія:Ад]]
 +
'''Ад'-ю-та́нт''' -
 +
іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/ad.jutant Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
 +
'''АД'ЮТА́НТ''', а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Осип Маковей, Вибр., 1956, 170); З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 72).
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ад%27ютант Вікіпедія Вільна енциклопедія]===
 +
'''Ад'юта́нт''' (нім. Adjutant, походить від лат. adiuvare (допомагати, підтримувати) і означає помічник):
 +
 
 +
1) офіцерське військове звання (у арміях деяких країн також прапорщик, ворент-офіцер, а на флотах — мічман), а з часом посада обер-офіцера, який знаходився при військовому начальнику або при штабі тієї або іншої військової частини (починаючи з дивізійного рівня і до армії, корпусу, фронту) для виконання службових доручень, передачі термінової інформації, розпоряджень або для виконання штабної роботи. У Радянській Армії (до 1954) також штабна посада в батальйоні (дивізіоні, ескадрильї), призначення якої — надання допомоги командиру в управлінні підрозділом. В Радянській Армії посаду ад'ютанта командира дивізії займав старший прапорщик. Посада ад'ютанта як офіцера для доручень широко поширена в сучасних арміях різних держав. Відповідний чин у козацькому війську мав значковий.
 +
 
 +
2) у російській імператорській армії посада офіцера, завідуючого діловодством у штабах і управліннях. Введена в 2-й половині 17 в. і узаконена Петром I в Статуті військовому 1716. Існували ад'ютант батальйонний, полковий, бригадний, старший. Останні очолювали діловодство в штабах дивізій, польових армій, військових округів. У російській армії кінця XIX — початку XX століть посади старших ад'ютантів при штабах дивізій, корпусів, армій виконували, як правило, офіцери Генерального Штабу.
 +
 
 +
3) придворний військовий чин у свиті імператора. Ад'ютант в званні генерала називався генерал-ад'ютант, в офіцерському званні — флігель-ад'ютант.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:02eb48328f2402d96e49c4e16fc76899620d42c2.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CZosDmmWcAAESJ0.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images.jpeg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://sum.in.ua/s/ad.jutant Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]===
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ад%27ютант Вікіпедія Вільна енциклопедія]===
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 16:26, 22 червня 2023

Ад'-ю-та́нт - іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

АД'ЮТА́НТ, а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Осип Маковей, Вибр., 1956, 170); З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 72).

Вікіпедія Вільна енциклопедія

Ад'юта́нт (нім. Adjutant, походить від лат. adiuvare (допомагати, підтримувати) і означає помічник):

1) офіцерське військове звання (у арміях деяких країн також прапорщик, ворент-офіцер, а на флотах — мічман), а з часом посада обер-офіцера, який знаходився при військовому начальнику або при штабі тієї або іншої військової частини (починаючи з дивізійного рівня і до армії, корпусу, фронту) для виконання службових доручень, передачі термінової інформації, розпоряджень або для виконання штабної роботи. У Радянській Армії (до 1954) також штабна посада в батальйоні (дивізіоні, ескадрильї), призначення якої — надання допомоги командиру в управлінні підрозділом. В Радянській Армії посаду ад'ютанта командира дивізії займав старший прапорщик. Посада ад'ютанта як офіцера для доручень широко поширена в сучасних арміях різних держав. Відповідний чин у козацькому війську мав значковий.

2) у російській імператорській армії посада офіцера, завідуючого діловодством у штабах і управліннях. Введена в 2-й половині 17 в. і узаконена Петром I в Статуті військовому 1716. Існували ад'ютант батальйонний, полковий, бригадний, старший. Останні очолювали діловодство в штабах дивізій, польових армій, військових округів. У російській армії кінця XIX — початку XX століть посади старших ад'ютантів при штабах дивізій, корпусів, армій виконували, як правило, офіцери Генерального Штабу.

3) придворний військовий чин у свиті імператора. Ад'ютант в званні генерала називався генерал-ад'ютант, в офіцерському званні — флігель-ад'ютант.

Ілюстрації

02eb48328f2402d96e49c4e16fc76899620d42c2.jpeg CZosDmmWcAAESJ0.jpg Images.jpeg

Зовнішні посилання

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)

Вікіпедія Вільна енциклопедія