Відмінності між версіями «Зомлілий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Зомлілий, -а, -е. '''Обомлѣвшій. Шевч. 148. ''Її зомліла душа. ''Мир. Пов. І. 158. рідко ЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти;
+
'''Зомлілий, -а, -е. '''Обомлѣвшій. Шевч. 148. ''Її зомліла душа. ''Мир. Пов. І. 158.
1. Втрачати свідомість; непритомніти. Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, — бачу — зомліває (Марко Вовчок, I, 1955, 224)
+
2.Втрачати на деякий час здатність рухатися від сильного переживання, перевтоми, болю і т. ін.; завмирати, ціменіти. Чує [дівчина]: в аїрі з-за броду Щось плеснуло темну воду, — З жаху дівчина зомліла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 381);
+
 
[[Категорія:Зо]]
 
[[Категорія:Зо]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''ЗОМЛІ́ЛИЙ''', рідко '''ЗІМЛІ́ЛИЙ''', а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти;
 +
 +
//  у знач. прикм. І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину. І прийняли її там сестри милосердні (Леся Українка, I, 1951, 116); Ще важчі, ще чорніші думки обступили її у своїй хаті; клопочуть її стару голову, журять і без того зомліле серце (Панас Мирний, III, 1954, 37); Ось він вже дійшов кінця і втомлено став. Спершись на лопату, він важко розгинав зомлілу спину (Григорій Епік, Тв., 1958, 396); Він розминав зімлілі руки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389);
 +
 +
//  у знач. ім. зомлілий, зімлілий, лого, чол.; зомліла, зімліла, лої, жін. Про непритомну людину. Коло зомлілої зібрався натовп
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
'''ЗОМЛІЛИЙ 1:'''
 +
1) упа́вший в о́бморок, лиши́вшийся чувств; обомле́вший, обме́рший;
 +
 +
2) оцепене́лый; обомле́вший; обме́рший;
 +
 +
3) затёкший; обомле́вший, замле́вший.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зомлілий.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зомлілий2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зомлілий3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| mTakb-oRyH0 }}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2021 року]]

Поточна версія на 11:29, 13 листопада 2021

Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. І. 158.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗОМЛІ́ЛИЙ, рідко ЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зомліти, зімліти;

// у знач. прикм. І віднесли в шпиталь зомлілую дівчину. І прийняли її там сестри милосердні (Леся Українка, I, 1951, 116); Ще важчі, ще чорніші думки обступили її у своїй хаті; клопочуть її стару голову, журять і без того зомліле серце (Панас Мирний, III, 1954, 37); Ось він вже дійшов кінця і втомлено став. Спершись на лопату, він важко розгинав зомлілу спину (Григорій Епік, Тв., 1958, 396); Він розминав зімлілі руки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 389);

// у знач. ім. зомлілий, зімлілий, лого, чол.; зомліла, зімліла, лої, жін. Про непритомну людину. Коло зомлілої зібрався натовп

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

ЗОМЛІЛИЙ 1: 1) упа́вший в о́бморок, лиши́вшийся чувств; обомле́вший, обме́рший;

2) оцепене́лый; обомле́вший; обме́рший;

3) затёкший; обомле́вший, замле́вший.

Ілюстрації

Зомлілий.jpg Зомлілий2.jpg Зомлілий3.jpg

Медіа