|
|
| (не показані 237 проміжних версій ще одного учасника) |
| Рядок 6: |
Рядок 6: |
| | IMAGE=[[Image:Mcaticon.png|60px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! --> | | IMAGE=[[Image:Mcaticon.png|60px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! --> |
| | TITLESIZE=13pt| <!-- px, pt, em... --> | | TITLESIZE=13pt| <!-- px, pt, em... --> |
| − | TITLE= Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі| | + | TITLE= Моніторинг впровадження цифрових технологій у закладі освіти/освітній установі| |
| | CONTENT= | | CONTENT= |
| | <div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em"> | | <div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em"> |
| − | *Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками. | + | *Аналіз освітньої політики з питань впровадження ЦТ. Інтерв’ю з керівником закладу чи його заступниками. |
| − | *ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування. | + | *ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування. |
| − | *Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення) | + | *Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення) |
| − | *Моніторинг та оцінювання освітньо-інформаційного середовища Університету Грінченка (для ПВШ) | + | *Моніторинг та оцінювання цифрового середовища Університету Грінченка '''(для ПВШ)''' ([[Файл:Шаблон.xlsx| Шаблон для виконання]]) |
| | </div> | | </div> |
| | }} | | }} |
| | | | |
| | ==Завдання 2== | | ==Завдання 2== |
| − | Гугл каледар https://calendar.google.com/calendar/r?tab=oc
| + | {{BOX1| |
| − | https://calendar.google.com/calendar/r?tab=oc
| + | WIDTH=100%| <!-- px, %... --> |
| − | | + | FLOAT=none| <!-- right, left, none... --> |
| − | Гугл диск – як користуватися?
| + | IMAGE=[[Image:Mcaticon_yell.png|60px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! --> |
| − | Мета: навчити педагогів закладу користуватись гугл диском
| + | TITLESIZE=13pt| <!-- px, pt, em... --> |
| − | | + | TITLE= Завдання на вибір| |
| − | Хід тренінгу
| + | CONTENT= |
| − | | + | <div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em"> |
| − | Що являє собою Гугл диск і як ним користуватися – про це досить часто запитують люди, які мають акаунт Google. Ті ж, хто вже успішно встановив дану функцію, відгукуються про неї як про дуже зручною і корисною. Отже, неодмінно варто спробувати розібратися в даному предметі краще.
| + | Створити е-ресурс та впровадити його в діяльність закладу освіти/освітньої установи, відповідно до потреб визначених в попередньому завданні). |
| − | | + | *Блог |
| − | Як користуватися Гугл диском на комп’ютері? По суті, Гугл диск являє собою універсальний засіб зберігання файлів у віртуальному просторі. Тобто всі важливі документи, зображення, таблиці можна продублювати на віртуальному мережевому носії і знайти їх при необхідності не тільки на компі. Що дуже зручно, якщо є доступ до інтернету, але немає доступу до особистого ПК. Також на диску можна відкрити доступ іншим користувачам, щоб не пересилати файли з поштою.
| + | *Сайт закладу |
| − | | + | *Групу у соціаапьній мережі для відображення основної діяльності установи |
| − | Використовувати Гугл диск в роботі досить просто, для цього потрібно:
| + | *Серію навчальних відео-роликів |
| − | | + | *Освітні подкасти |
| − | пройти процедуру реєстрації в системі Google; зайти в свою поштову скриньку; вибрати рядок меню «диск»; завантажити на диск файли з комп’ютера іл створити нові прямо на ньому. Доступну інформацію можна розсортувати по різних папках, щоб знаходити її швидше. Щоб побачити усі свої операції з файлами, можна звернутися до меню «зміни».
| + | *Форум |
| − | | + | *Ресурс для менеджменту та контролю виконання завдань співробітниками закладу |
| − | Варто відзначити, що звертатися гугл диск можна навіть не відкриваючи браузер. Місця для зберігання файлів тут більше ніж достатньо – цілих 15 ГБ, а якщо його не вистачить, простір диска можна ще розширити. Випадково видалити інформацію з диска – вона автоматично потрапить в корзину, звідки її завжди можна витягти назад.
| + | *Електронний навчальний курс для підвищення цифрової компетентності співробітників закладу |
| − | | + | </div> |
| − | Як користуватися Гугл диском на планшет і смартфон? Багатьох власників гаджетів цікавить, як користуватися Гугл диском на андроїд. Для цього просто потрібно завантажити відповідну програму і встановити його на конкретне мобільний пристрій. У всьому іншому принцип дії програми аналогічний комп’ютерної версії.
| + | }} |
| | | | |
| | ==Завдання 3== | | ==Завдання 3== |
| − | З метою створення умов для творчої самореалізації педагогів, для підвищення мотивації педагогічної зрілості та для удосконалення науково-методичного рівня професійної компетентності педагогічних працівників закладу Олена Іванівна організовує різноманітні форми методичної роботи – педагогічні ради, семінари-практикуми, педагогічні читання, методоб’єднання та ін.. На даному етапі своєї діяльності вихователь-методист більш поглиблено працює над питанням «Використання інтерактивних технологій у методичній діяльності для оптимізації взаємодії з педагогами», що є найефективнішими щодо стимулювання педагогів до творчої самореалізації – творча вітальня, педагогічний ринг, методичний вернісаж, різноманітні тренінги, майстер-класи, інтерактивні ігри тощо.
| + | {{BOX2| |
| | + | WIDTH=100%| <!-- px, %... --> |
| | + | FLOAT=none| <!-- right, left, none... --> |
| | + | IMAGE=[[Image:Mcaticon.png|60px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! --> |
| | + | TITLESIZE=13pt| <!-- px, pt, em... --> |
| | + | TITLE= Семінар (тренінг)| |
| | + | CONTENT= |
| | + | <div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em"> |
| | + | Провести (за можливості! але достатньо записати відеоінструкцію чи підготувати детальну розробку, сценарій, ММ-презентацію чи візуалізацію у доступному для перегляду інструменті) семінар/вебінар/тренінг для співробітників / вчителів / вихователів з використання цифрових технологій в освіті або виступ на вченій раді / педраді щодо можливостей онлайн навчання. |
| | | | |
| − |
| + | Надати посилання з доступом на перегляд на підтверджувальні матеріали(розробку, ММ-презентацію, відео. За можливості розмістити на сторінці фото, відео заходу, скріни екрану онлайн-зустрічі, тощо) |
| − | | + | </div> |
| − | «У народі кажуть: «Чому ставок стає болотом? Тому що зникає джерельце». Джерельце в освітянській діяльності – це професійна компетентність, педагогічна творчість та прагнення до самовдосконалення».
| + | }} |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | В.Сухомлинський
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Мета даної роботи:
| + | |
| − | | + | |
| − | Øпідвищення професійної компетентності педагогів;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øактивізація пізнавальної діяльності вихователів;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øпідвищення рівня педагогічної культури;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øудосконалення процесу самопізнання й рефлексії;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øздійснення профілактики «синдрому емоційного вигорання»;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øформування світоглядної і діяльнісної основи особистісно-орієнтованої взаємодії педагогів з вихованцями, їхніми батьками, іншими учасниками освітнього процесу;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øпідготовка професіоналів, здатних зайняти активну позицію у виборі методів роботи з дітьми;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øрозвиток у педагогів вміння здійснювати спільну проектну і дослідницьку діяльність, відстоювати свої позиці обґрунтовувати власну думку і толерантно ставитися до чужої;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øздійснення оптимізації педагогічної діяльності колективу дошкільного закладу, розвиток креативності вихователів, їх готовність й здатність до інноваційної діяльності, відкритість доброзичливим контактам із колегами;
| + | |
| − | | + | |
| − | Øформування таких важливих якостей особистості педагога, як самоповага, впевненість у собі, комунікативність, мобільність.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Розвиток дошкільної освіти характеризується детермінованим взаємозв'язком традиційної педагогіки й інноваційних методів виховання. Сьогодні в дошкільних закладах з'являються комп'ютерні класи, спеціалізовані навчальні кабінети (конструювання, художній, театральний, хореографічний тощо), впроваджуються здоров'я збережувальні технології, експериментальна і проектна діяльність, відкриваються групи за інтересами та пріоритетами розвитку дітей, сімейні клуби, центри сімейного дозвілля, арт-студії тощо. Таке розмаїття напрямів діяльності дошкільних закладів потребує оптимізації педагогічного процесу. З огляду на це до роботи фахівців висувається низка додаткових вимог, мобілізуючи їх на самовдосконалення.
| + | |
| − | | + | |
| − | Технологічна майстерність педагога, його професійний рівень є основними чинниками в реалізації тих вимог, які висуває суспільство до освіти. Самореалізація особистості педагога як людини і творця всебічно сприяє подібній самореалізації дитини. Тому не дивно, що в системі методичної роботи сучасних дошкільних навчальних закладів самореалізації особистості педагогів відведено провідну роль. А основним напрямом організації методичної роботи є використання інтерактивних форм роботи як засобу активізації творчого потенціалу та росту педагогічної майстерності кожного педагога. Тож найуживанішими нині педагогічними термінами стали «міжособистісна взаємодія», «нетрадиційні форми науково-методичної роботи», «інтерактивні технології».
| + | |
| − | | + | |
| − | Інтерактивні (з англ. inter — «взаємно», act — «діяти») методи – це взаємозалежна спільна діяльність усіх учасників освітнього процесу, під час якої всі вони поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного розв'язання проблем.
| + | |
| − | | + | |
| − | Пріоритетами у змісті інтерактивного освітнього процесу є:
| + | |
| − | | + | |
| − | - взаємодія одне з одним;
| + | |
| − | | + | |
| − | - діалоговий обмін інформацією на паритетній основі (без лідерського домінування);
| + | |
| − | | + | |
| − | - моделювання ситуацій;
| + | |
| − | | + | |
| − | - розігрування рольових ігор (ділових, організаційних тощо);
| + | |
| − | | + | |
| − | - спільне подолання проблем;
| + | |
| − | | + | |
| − | - оцінювання дій одне одного та результатів власної поведінки. Інтерактивна модель навчання орієнтує учасників процесу на тотальний прояв активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Нині, інтерактивне навчання є пріоритетним при підвищенні фахової компетентності педагогів. Воно передбачає активну взаємодію, дає змогу акцентувати увагу на діяльності, забезпечує міцність знань і свободи самовираження кожного учасника взаємодії. Інтерактивне навчання сприяє формуванню високої мотивації, активності життєвої позиції, командного духу педагогів.
| + | |
| − | | + | |
| − | Найістотнішою особливістю інтерактивного навчання є те, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії усіх його учасників.
| + | |
| − | | + | |
| − | Як свідчить досвід роботи, інтерактивне навчання є найефективнішим. Воно базується на принципах:
| + | |
| − | | + | |
| − | - безпосередньої участі кожного учасника в навчанні — організатор навчального процесу створює умови, за яких кожен учасник стає активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи тієї проблеми;
| + | |
| − | | + | |
| − | - взаємного інформаційного та духовного збагачення — навчальний процес організовано так, щоб його учасники мали змогу обмінятися своїм життєвим досвідом, одержаною інформацією;
| + | |
| − | | + | |
| − | - особистісно орієнтованого навчання — організатор враховує індивідуальні потреби, інтереси та бажання кожного учасника навчального процесу.
| + | |
| − | | + | |
| − | На користь інтерактивного навчання свідчать і наукові дослідження: за даними психолога Ханнса-Еберхарда Майхнера, при переважно пасивному сприйманні інформації ті, хто навчаються, зберігають у пам'яті:
| + | |
| − | | + | |
| − | - 10% того, що читають;
| + | |
| − | | + | |
| − | - 20% того, що чують;
| + | |
| − | | + | |
| − | - 30% того, що бачать;
| + | |
| − | | + | |
| − | - 50% того, що чують і бачать.
| + | |
| − | | + | |
| − | За умов активного сприймання, інформація зберігається в такому обсязі: | + | |
| − | | + | |
| − | - 80% того, що говорив сам слухач;
| + | |
| − | | + | |
| − | - 90% того, що сам зробив.
| + | |
| − | | + | |
| − | Інтерактивні методи — реальний засіб інтенсифікації діяльності педагогічного колективу. Сучасні науковці довели позитивний вплив соціальної взаємодії на становлення ціннісно-мотиваційної сфери дорослої особистості, її світоглядної позиції, емоційно-вольової саморегуляції. Інтерактивні методи адекватні особистісно орієнтованій моделі дошкільної освіти, вони перспективні й надзвичайно ефективні в розв'язанні різного роду проблем, неоднозначних питань, конфліктних і суперечливих ситуацій. Вони дають змогу подивитися на життєву проблему з різних боків, стати на місце іншої людини, відкрити для себе внутрішнє, приховане, потенційне.
| + | |
| − | | + | |
| − | Завдяки використанню інтерактивних методів педагоги зможуть усвідомити та освоїти такі досі абстрактні для більшості з них особистісні функції, як-от:
| + | |
| − | | + | |
| − | - групове цілепокладання;
| + | |
| − | | + | |
| − | - здійснення вибору;
| + | |
| − | | + | |
| − | - особиста відповідальність;
| + | |
| − | | + | |
| − | - творче самовираження;
| + | |
| − | | + | |
| − | - педагогічна рефлексія;
| + | |
| − | | + | |
| − | - ефективна самоорганізація поведінки і діяльності.
| + | |
| − | | + | |
| − | Без широкого застосування діалогових методів складно досягти серйозних змін у педагогічній діяльності, реалізувати особистісно орієнтовану та компетентнісну моделі дошкільної освіти.
| + | |
| − | | + | |
| − | Вкотре наголошую: інтерактивні методи, які використовують у процесі навчання педагогів, мають базуватися на врахуванні психології людських взаємовідносин. Недарма їх називають активними, діалоговими, комунікативними. Взаємодія учасників гри, тренінгу, диспуту, семінару — важливий освітній ресурс, який слід використовувати і розвивати.
| + | |
| − | | + | |
| − | Інтерактивні методи спираються саме на ефект групової взаємодії, співпраці, спільної діяльності з розв'язання освітніх завдань. Вони дають змогу педагогам підвищувати власну кваліфікацію, займатись самоосвітою, самовдосконаленням.
| + | |
| − | | + | |
| − | Фахівці довели, що для більшості педагогів зі стажем роботи понад 20 років характерними є емоційне вигорання, втома, зниження толерантності, зростання агресивних форм реагування в умовах напруженості, зниження емоційної стійкості, недостатні мобільність і гнучкість, низький рівень соціальної адаптивності до нових умов життя та креативності. Ці дані актуалізують необхідність пошуку та створення належних умов для відновлення особистісних та професійних втрат досвідченого педагога. Завдання успішно розв'язується саме завдяки використанню діалогових, тренінгових, ігрових форм роботи.
| + | |
| − | | + | |
| − | Працюючи з педагогами, доцільно дотримуватися таких принципів організації їхнього навчання:
| + | |
| − | | + | |
| − | - мету навчання слід формулювати за участі всіх, приймати колективно;
| + | |
| − | | + | |
| − | - процес навчання має бути проблемно орієнтованим;
| + | |
| − | | + | |
| − | - тренер повинен спиратися на індивідуальний життєвий досвід педагогів;
| + | |
| − | | + | |
| − | - знання та уміння, отримані педагогами в результаті активного навчання, мають бути для них значущими, мати особистісний смисл;
| + | |
| − | | + | |
| − | - педагогам слід надавати можливість перевіряти набуті знання й уміння у своєму реальному житті;
| + | |
| − | | + | |
| − | - слід забезпечувати педагогам отримання зворотної інформації щодо досягнутого ними прогресу,
| + | |
| − | | + | |
| − | - кожний учасник взаємодії має відчувати повагу тренера та всіх інших учасників до себе;
| + | |
| − | | + | |
| − | - усім часникам слід забезпечити право на самовизначення, власну думку, позицію;
| + | |
| − | | + | |
| − | - тренер має виконувати функцію зв'язків ця між попереднім досвідом учасників і новою інформацією, він повинен бути одним з учасників, а не постійним керівником і контролером.
| + | |
| − | | + | |
| − | Завдяки аналізу, рефлексії своєї поведінки, об'єктивації іншими своєї позиції, оцінці різноманітних варіантів, пропозицій, ідей, цінностей педагоги оволодівають умінням усвідомлювати відносність, а не абсолютність будь-якого знання, навчаються мобільності, стають толерантнішими до інших, не схожих з їхніми власними, навіть до протилежних, думок і бачень.
| + | |
| − | | + | |
| − | До основних умов оптимізації педагогічної діяльності завдяки впровадженню інтерактивних методів освіти можна віднести:
| + | |
| − | | + | |
| − | - зв'язок змісту розв'язуваних освітніх завдань з існуючими проблемами та життєвим досвідом тих, хто навчається;
| + | |
| − | | + | |
| − | - створення між учасниками взаємодії атмосфери доброзичливості, толерантності, довіри;
| + | |
| − | | + | |
| − | - забезпечення комфорту, рівноваги, відчуття безпеки; зняття емоційної напруженості й тривожності;
| + | |
| − | | + | |
| − | - вправляння в умінні приймати спільні рішення, обговорювати, домовлятися, поступатися, обґрунтовувати власну точку зору, знаходити компроміс, а не очікувати готових приписів тренера (експерта);
| + | |
| − | | + | |
| − | - надання педагогам змоги швидко застосувати одержану інформацію.
| + | |
| − | | + | |
| − | У роботі з педагогами дошкільного закладу використовуємо такі інтерактивні форми методичної роботи, як психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, різноманітні ігрові вправи, диспути, вікторини, методичні мости.
| + | |
| − | | + | |
| − | Такі форми інтерактивного спрямування дають змогу:
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ підвищити рівень мотивації, активності й творчості;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ формувати організаторські здібності та навички спілкування;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ виробляти вміння приймати нестандартні рішення; аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ набагато краще запам'ятовувати матеріал.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спілкуванні (побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо).
| + | |
| − | | + | |
| − | Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.
| + | |
| − | | + | |
| − | Інтерактивне навчання має такі переваги:
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ нестандартний підхід до організації навчання;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ підвищення пізнавальної активності;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ активна міжособистісна взаємодія;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ розвиток самоаналізу й аналізу інших у процесі групової роботи.
| + | |
| − | | + | |
| − | Найчастіше інтерактивні форми роботи використовуємо під час проведення педрад, семінарів, семінарів-практикумів, педгодин (педраду проводимо у вигляді ділової гри або з використанням ігрових вправ, вікторини, КВК за тематикою).
| + | |
| − | | + | |
| − | Дуже вдалою формою роботи є психолого-педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги закріплюють знання, набувають новий практичний досвід, спілкуються з колегами. Термін "тренінг" має ряд значень: "виховання", "навчання", "підготовка", "тренування". Це також цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма набуття знань, умінь і навичок, розширення досвіду.
| + | |
| − | | + | |
| − | На педагогічних тренінгах використовуємо кілька видів вправ:
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ для знайомства учасників та згуртування групи. Вони допомагають людям розкритися, більше дізнатися одне про одного;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ для з'ясування очікувань учасників;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ для сприяння міжособистісному спілкуванню, стимулювання взаємодії та формування команди;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ для підвищення активності учасників;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ для сприяння засвоєнню знань — аналіз основних моментів проведеного заняття;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ рухавки — обов'язкова частина будь-якого тренінгу, адже вони активізують учасників, підвищують їхню увагу, сприяють створенню невимушеної атмосфери;
| + | |
| − | | + | |
| − | ♦ вправи завершальної частини.
| + | |
| − | | + | |
| − | Групова робота під час тренінгу допомагає змінити неконструктивне ставлення до колег на ефективну модель співробітництва.
| + | |
| − | | + | |
| − | Отже, досягти потрібного рівня підготовки педагогів можливо за умов використання сучасних технологій, побудованих на інтерактивних формах роботи, що розвивають творчі й дослідницькі навички. Знання, набуті в досвіді, є власним надбанням людини, і надалі їх легко застосовувати на практиці.
| + | |
| − | | + | |
| − | Набутий досвід використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами свідчить про підвищення її ефективності. Систематичне використання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяє професійному зростанню педагогів, зокрема:
| + | |
| − | | + | |
| − | - розвитку їх творчого потенціалу;
| + | |
| − | | + | |
| − | - удосконаленню комунікативної компетентності;
| + | |
| − | | + | |
| − | - систематизації і конкретизації професійних знань;
| + | |
| − | | + | |
| − | - практичному відпрацюванню певних умінь та навичок педагогів;
| + | |
| − | | + | |
| − | - активному використанню інтерактивних методів у роботі з дітьми.
| + | |
| − | | + | |
| − | Так ми сприяємо формуванню творчої особистості педагога, який здатен створити оптимальні умови для розвитку дітей, забезпечити цікаве, змістовне розвивальне середовище у всіх його виявах. Допомагаючи педагогу самореалізуватися, створюючи умови для його особистісного зростання, ми сприяємо покращенню його роботи з дітьми. Як результат, у дошкільному закладі створено всі умови для всебічного гармонійного розвитку дітей. Педагоги організовують змістовне спілкування, активно взаємодіють з дітьми, торуючи шлях до їхніх сердець.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Результативність використання інтерактивних методів
| + | |
| − | | + | |
| − | у методичній роботі з педагогами
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Систематичне використання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяло професійному зростанню педагогів, зокрема:
| + | |
| − | | + | |
| − | vбільш активніше використовують педагогічні технології;
| + | |
| − | | + | |
| − | vстворюють сприятливі умови для розвитку особистості кожного вихованця;
| + | |
| − | | + | |
| − | vпрофесійно зростають та само реалізовуються у творчому педагогічному процесі;
| + | |
| − | | + | |
| − | vпідвищилась продуктивність педагогічної діяльності, відповідальність за результати роботи та розкрились фахові здібності;
| + | |
| − | | + | |
| − | vформується інноваційна культура, відмова від консерватизму та авторитарності;
| + | |
| − | | + | |
| − | vрезультативно залучають батьків до спільного розв'язання важливих проблем організації життєдіяльності дітей.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Набуття досвіду використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами дало мені, як вихователеві-методисту, можливості:
| + | |
| − | | + | |
| − | vвивчити, оцінити рівень кваліфікації, результативність педагогічної діяльності вихователів;
| + | |
| − | | + | |
| − | vстворити оптимальні умови для активізації творчої діяльності педагогів;
| + | |
| − | | + | |
| − | vвиявити, вивчити, сприяти узагальненню та моделюванню найкращого досвіду роботи педагогів дошкільного закладу;
| + | |
| − | | + | |
| − | vздійснити моніторинг професійного зростання вихователів;
| + | |
| − | | + | |
| − | vрозкрити потенційні можливості кожного педагога;
| + | |
| − | | + | |
| − | vсприяти розвитку креативності педагогів та стимулюванню їх самоосвіти і самовдосконалення;
| + | |
| − | | + | |
| − | vнавчити колег дивитися в майбутнє, планувати та прогнозувати самоосвіту в міжатестаційний період.
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Функції вихователя-методиста – організатора інтерактивної взаємодії з педагогами
| + | |
| − | | + | |
| − | - помічник: допомогає, підтримує
| + | |
| − | | + | |
| − | - просвітник: збагачує знаннями, культурою, досвідом
| + | |
| − | | + | |
| − | - ігротехнік: створює ситуації рефлексивного аналізування
| + | |
| − | | + | |
| − | - партнер: готує спільно проектувати програму, життєдіяльність
| + | |
| − | | + | |
| − | - фасилітатор: прищеплює навички упевненої поведінки
| + | |
| − | | + | |
| − | - андрагогік: досліджує проблеми освіти, самоосвіти і виховання дорослих
| + | |
| − | | + | |
| − | - методист: є носієм культури педагогічної дидактики
| + | |
| − | | + | |
| − | - співрозмовник: сприяє обміну думками, з’ясуванню незрозумілих питань
| + | |
| − | | + | |
| − |
| + | |
| − | | + | |
| − | Фактори, що впливають на необхідність впровадження в професійну педагогічну освіту вихователів інтерактивних методів навчання
| + | |
| − | | + | |
| − | - підвищення вимог до якості дошкільної освіти
| + | |
| − | | + | |
| − | - оптимізація педагогічного процесу
| + | |
| − | | + | |
| − | - мобілізація фахівців на самовдосконалення
| + | |
| − | | + | |
| − | - диференціація та індивідуалізація освіти педагогів
| + | |
| − | | + | |
| − | - несформованість педагогічної рефлексії
| + | |
| − | | + | |
| − | - невміння пристосовуватися до нових умов та вимог
| + | |
| − | | + | |
| − | - прояв вихователями конформізму
| + | |
| − | | + | |
| − | - професійне вигорання
| + | |
| − | | + | |
| − | - зниження толерантності та емоційної стійкості
| + | |
| − | | + | |
| − | - недостатня мобільність і гнучкість
| + | |
| − | | + | |
| − | - занижена самооцінка
| + | |
| − | | + | |
| − | - побоювання виглядати «білою вороною»
| + | |
| | | | |
| | ==Завдання 4== | | ==Завдання 4== |
| Рядок 353: |
Рядок 62: |
| | <div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em"> | | <div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em"> |
| | Підготувати методичні рекомендації до | | Підготувати методичні рекомендації до |
| − | *проектування інформаційного освітнього середовища установи, | + | *проектування інформаційного освітнього середовища закладу/установи, |
| | *модернізації ІТ інфраструктури. | | *модернізації ІТ інфраструктури. |
| − | *формування ІК- компетентності співробітників, вчителів, вихователів установи | + | *формування цифрової компетентності співробітників, вчителів, вихователів закладу/установи |
| | </div> | | </div> |
| | }} | | }} |
