Відмінності між версіями «Ібиска»
(Створена сторінка: '''Ібиска, -ки, '''''ж. ''Пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15. Категорія:Іб) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ібиска, -ки, '''''ж. ''Пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15. | '''Ібиска, -ки, '''''ж. ''Пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15. | ||
| − | [[Категорія:Іб]] | + | |} |
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. (Vanellus vanellus, L.). Морський водоплавний птах родини сивкових. Така тут земля. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі, мов згубу на нас вони кличуть (Леся Українка, I, 1951, 308); — На тому морі білі пароплави і хмари чайок... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 8); А може, просто грається [чайка] над морем, ..добру годину віщуючи, як у тій морській приказці: чайка сіла на воду, жди моряк погоду... (Василь Кучер, Голод, 1961, 194). | ||
| + | 2. (Larus ridibundus, L.). Перев. наземний денний птах ряду сивоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах. Десь над болотцем чайка обізвалась, Як обзивалася полись давно... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 85); Разом з хлопцями Антося любила видирати у верболозі гнізда чайок (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 76); Тирло — невеличкий, порослий травою острівець посеред Ташані. Кубляться та чепуряться на ньому домашні гуси та качки, сідають на спочинок перелітні журавлі, в'ють гнізда лугові чайки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47); * У порівняннях. Марина, мов голодна чайка, на все поле заскиглила (Панас Мирний, IV, 1955, 224); Дівочий голос доліта ласкавий, Як біла чайка з синіх берегів (Максим Рильський, III, 1961, 294); В грудях чайкою билася тривога (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 11); Коли вона [Христя], запаморочена болем втрати, билася чайкою над трупами своїх єдиних у світі рідних, хтось схопив її ззаду за коси (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 69). | ||
| + | 3. розм. Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні). Не бачу її [Мані] ніколи в вікні, коли минаю її хату, але відчуваю, що вона... та моя чайка, десь коло котрогось сидить, похилена, може, над яким шитвом, думаючи про мене (Ольга Кобилянська, III, 1956, 272); * Образно. Україно — чайко ніжна! Україно — орле дужий! (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 9). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 264. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24083988.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Caika-220x158.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чайка (1).jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЧайкавіавіАІВа.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | [[Категорія:Іб,Їб]]<nowiki>{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}</nowiki> | ||
Поточна версія на 11:14, 21 листопада 2015
Ібиска, -ки, ж. Пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15. |}
Сучасні словники
1. (Vanellus vanellus, L.). Морський водоплавний птах родини сивкових. Така тут земля. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі, мов згубу на нас вони кличуть (Леся Українка, I, 1951, 308); — На тому морі білі пароплави і хмари чайок... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 8); А може, просто грається [чайка] над морем, ..добру годину віщуючи, як у тій морській приказці: чайка сіла на воду, жди моряк погоду... (Василь Кучер, Голод, 1961, 194). 2. (Larus ridibundus, L.). Перев. наземний денний птах ряду сивоподібних, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у чагарниках та лісах. Десь над болотцем чайка обізвалась, Як обзивалася полись давно... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 85); Разом з хлопцями Антося любила видирати у верболозі гнізда чайок (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 76); Тирло — невеличкий, порослий травою острівець посеред Ташані. Кубляться та чепуряться на ньому домашні гуси та качки, сідають на спочинок перелітні журавлі, в'ють гнізда лугові чайки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47); * У порівняннях. Марина, мов голодна чайка, на все поле заскиглила (Панас Мирний, IV, 1955, 224); Дівочий голос доліта ласкавий, Як біла чайка з синіх берегів (Максим Рильський, III, 1961, 294); В грудях чайкою билася тривога (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 11); Коли вона [Христя], запаморочена болем втрати, билася чайкою над трупами своїх єдиних у світі рідних, хтось схопив її ззаду за коси (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 69). 3. розм. Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні). Не бачу її [Мані] ніколи в вікні, коли минаю її хату, але відчуваю, що вона... та моя чайка, десь коло котрогось сидить, похилена, може, над яким шитвом, думаючи про мене (Ольга Кобилянська, III, 1956, 272); * Образно. Україно — чайко ніжна! Україно — орле дужий! (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 9). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 264.
Ілюстрації
|
|
.jpg)
|
|
