Відмінності між версіями «Лягчи»
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ЛЯГТИ́ див. ляга́ти. | |
+ | ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. ліг, лягла́, ло́; наказ. сп. ляж; док. 1. Приймати горизонтальне положення на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. – Не кидай мене, Степане, .. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (О. Довженко); – Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); // у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка); Шаптала опустив руки й поволі почав лягати на землю ниць (В. Підмогильний); Зовсім безсилі і недужі лягають на землю – не рухаються; дехто помер: так близько до брами! (В. Барка); Ласочка не скімлила і не молотила хвостом по землі, як завжди, побачивши у човні рибу, а лягала в траву й ждала (Григір Тютюнник); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Л. Смілянський); // У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. Я лягаю на бік, покриваю голову ковдрою, згортаюсь по-дитячому бубликом, підтягнувши коліна до самого підборіддя (В. Винниченко); Провiвши очима брата, малий лягає долiлиць i починає мрiяти (Василь Шевчук); Контрабандист бризкає Шейха одеколоном, той солодко мружиться, лягає на спину, засинає під пальмою (П. Загребельний); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку (Л. Глібов); Ліг голічерева під височенними кедрами, тягуче-важко і глибоко зітхнув, ніби випустив дух, поклавши голову на корінь, і так лежав (І. Багряний); Він сміється засмученими очима, лігши горілиць, дивиться вгору, похрумкує шоколад і щось думає (Р. Андріяшик); // з інфін., на що, до чого, у що, де і без дод. Лаштуватися до сну, вкладатися спати. Хто пізно лягає, той щастя не має (Номис); Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); – Не хочу я у хаті спати, – кажу господині, – душно мені: буду у комірчині лягати (Панас Мирний); Як нагодує дітей та покладе спати, сама не лягає ще (А. Головко); Лягала з думкою про Ігоря, у снах він одразу ж з'являвся (В. Чемерис); Доїхав я додому щасливо, зараз ліг до ліжка і спав три дні і три ночі (М. Коцюбинський); * Образно. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (В. Самійленко); // військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискаючись до землі, щоб уникнути кулі, осколка і т. ін. Команда “Лягайте!” пролунала там враз із тим, як із лісу вдарили скоростріли (О. Забужко); Вся галявина ще й досі прострілювалася противником з кулеметів, і Черниш, скомандувавши бійцям лягти, ліг і сам (О. Гончар). | ||
+ | Словозміна у майбутньому часі | ||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Особа !! Однина !! Множина | ||
+ | |- | ||
+ | | 1 особа || ляжу|| ляжем, ляжемо | ||
+ | |- | ||
+ | | 2 особа || ляжеш || ляжете | ||
+ | |- | ||
+ | | 3 особа || ляже|| ляжуть | ||
+ | |} | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu12.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu13.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu23.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Lahchu14.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Рядок 16: | Рядок 28: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 Лягти] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://sum20ua.com/?page=1539&wordid=48847 СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ] | ||
+ | |||
+ | [https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 Словозаміна "Горох"] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2023 року]] |
Поточна версія на 11:56, 6 квітня 2023
Лягчи́ = Лягти.
Зміст
Сучасні словники
ЛЯГТИ́ див. ляга́ти. ЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. ліг, лягла́, ло́; наказ. сп. ляж; док. 1. Приймати горизонтальне положення на чому-небудь (про людей та деяких тварин); протилежне вставати. – Не кидай мене, Степане, .. Не давай мені лягати! Тримай на ногах! (О. Довженко); – Ох, били ж мене; били, били, били! що ні сісти, ні лягти не можна (Г. Квітка-Основ'яненко); // у що, на що. Розташовуватися де-небудь у горизонтальному положенні. Юзя лягає в траву коло Дарки (Леся Українка); Шаптала опустив руки й поволі почав лягати на землю ниць (В. Підмогильний); Зовсім безсилі і недужі лягають на землю – не рухаються; дехто помер: так близько до брами! (В. Барка); Ласочка не скімлила і не молотила хвостом по землі, як завжди, побачивши у човні рибу, а лягала в траву й ждала (Григір Тютюнник); Я скинув з себе теплу сукняну куртку і, лігши на кригу, поповз до потопаючого Гриші (Л. Смілянський); // У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. Я лягаю на бік, покриваю голову ковдрою, згортаюсь по-дитячому бубликом, підтягнувши коліна до самого підборіддя (В. Винниченко); Провiвши очима брата, малий лягає долiлиць i починає мрiяти (Василь Шевчук); Контрабандист бризкає Шейха одеколоном, той солодко мружиться, лягає на спину, засинає під пальмою (П. Загребельний); Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку (Л. Глібов); Ліг голічерева під височенними кедрами, тягуче-важко і глибоко зітхнув, ніби випустив дух, поклавши голову на корінь, і так лежав (І. Багряний); Він сміється засмученими очима, лігши горілиць, дивиться вгору, похрумкує шоколад і щось думає (Р. Андріяшик); // з інфін., на що, до чого, у що, де і без дод. Лаштуватися до сну, вкладатися спати. Хто пізно лягає, той щастя не має (Номис); Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); – Не хочу я у хаті спати, – кажу господині, – душно мені: буду у комірчині лягати (Панас Мирний); Як нагодує дітей та покладе спати, сама не лягає ще (А. Головко); Лягала з думкою про Ігоря, у снах він одразу ж з'являвся (В. Чемерис); Доїхав я додому щасливо, зараз ліг до ліжка і спав три дні і три ночі (М. Коцюбинський); * Образно. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! (В. Самійленко); // військ. Приймати горизонтальне положення, щільно притискаючись до землі, щоб уникнути кулі, осколка і т. ін. Команда “Лягайте!” пролунала там враз із тим, як із лісу вдарили скоростріли (О. Забужко); Вся галявина ще й досі прострілювалася противником з кулеметів, і Черниш, скомандувавши бійцям лягти, ліг і сам (О. Гончар).
Словозміна у майбутньому часі
Особа | Однина | Множина |
---|---|---|
1 особа | ляжу | ляжем, ляжемо |
2 особа | ляжеш | ляжете |
3 особа | ляже | ляжуть |