Відмінності між версіями «Причісуватися»
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Причісуватися, -суюся, -єшся, '''сов. в. '''причеса́тися, -шу́ся, -шешся, '''''гл. ''Причесываться, причесаться. ''Довго чепурився, вбірався та причісувався. ''Левиц. Пов. 205. | '''Причісуватися, -суюся, -єшся, '''сов. в. '''причеса́тися, -шу́ся, -шешся, '''''гл. ''Причесываться, причесаться. ''Довго чепурився, вбірався та причісувався. ''Левиц. Пов. 205. | ||
[[Категорія:Пр]] | [[Категорія:Пр]] | ||
− | + | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
ПРИЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. | ПРИЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. | ||
Рядок 8: | Рядок 10: | ||
2. перен. Згладжувати нерівності, суперечності (характеру, відносин і т. ін.). Розім'яв [генеральський наказ] грубу звірячу натуру [піщан]; оббілував її, як овечку; причесав, пригладив (Панас Мирний, II, 1954, 98). | 2. перен. Згладжувати нерівності, суперечності (характеру, відносин і т. ін.). Розім'яв [генеральський наказ] грубу звірячу натуру [піщан]; оббілував її, як овечку; причесав, пригладив (Панас Мирний, II, 1954, 98). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Причісуватися.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Причісуватися2.jpg]] | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
Поточна версія на 00:57, 22 листопада 2018
Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався. Левиц. Пов. 205.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПРИЧІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех.
1. Розчісувати, пригладжувати гребінцем волосся. Олеся наділа білу сукню, а мати причісувала та прибирала її голову (Нечуй-Левицький, III, 1956, 42); Молодий сільський учитель Антін Вова.. глянув у маленьке дзеркальце, причесав свої патли-кучері (Степан Васильченко, I, 1959, 84); До сходу сонця, ой, ще ж порану Синів помила [мати] і причесала (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 56); * Образно. Тут було пшеничне поле, і вітерці причісували тривожне колосся (Олесь Донченко, IV, 1957, 156); // Вирівнювати, пригладжувати граблями (сіно, солому і т. ін.). Швидко прикручував [Матвій] перевеслами до лат парки, причісував рівно і гладенько, мов добрий перукар робить зачіску (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 387); Граблями причесали його [віз з сіном] з усіх боків (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 144).
2. перен. Згладжувати нерівності, суперечності (характеру, відносин і т. ін.). Розім'яв [генеральський наказ] грубу звірячу натуру [піщан]; оббілував її, як овечку; причесав, пригладив (Панас Мирний, II, 1954, 98).
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |