Відмінності між версіями «Скіра»
(→Сучасні словники) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:скіри4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B8 Вікіпедія] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 21:24, 21 листопада 2018
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. Скірка. Скіра, -ри. Східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат.(Вікіпедія)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Скіри (Skiren, Sciri, Scirians, лат. Skirii) — східногерманське плем'я з готської мовної групи племен, раніше вважалося також кельтським плем'ям, яке жило спочатку біля Балтійського моря і по Віслі на північ від Карпат. Деякі дослідники відносять скірів до слов'янських племен.
У ІІІ ст. до н. е. з'єднавшись з ругами і герулами, під натиском інших племен, попрямували до Чорного моря. 230 р. до н. е. вони, разом бастарнами осаджували Ольвію. Після мирного договору з Римською імперією жили разом з бастарнами на північному сході від Чорного моря. За часів скіфського царя Скілура племена причорномор'я захопили в Західному Криму Керкінітіду, Калос-Лімен («Прекрасну гавань») та інші володіння Херсонесу, підкорили Ольвію, в якій карбували монету з ім'ям Скілура.
Протягом наступних шести століть історичні посилання на скірів мають спорадичний характер, але достатній, щоб впевнитись у безперервності їхнього існування. У 4 столітті нашої ери, деякі з племен скірів жили в Карпатах, де вони зазнали поразки від гунів. У V ст. всі племена скірів стали васалами гунів.
404–405 роках під проводом гунського князя Улдіна, скіри поступають на службу до «Magister militum» Західної Римської імперії. У часи розквіту імперії гунів під керівництвом Аттіли, скіри стають потужною піхотою для його війська.
Після розпаду імперії гунів, частина скірів приєдналась до ост- або вест- готів, а інші стали служити Римській імперії.
Близько 454 року вони з'явилися на Середньому Дунаї і в нинішній Моравії. Як самостійне плем'я, скіри абсолютно загинули в боротьбі з остготами в 457–471 роках. Сліди їх загубилися між ругами і свевами або серед римських найманців та вояків римського імператора Одоакра.