Відмінності між версіями «Наїзжий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
(→‎Див. також)
 
(не показано 10 проміжних версій цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
−
а, е. Який приїхав звідкись. На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Олекса Стороженко, I, 1957, 367); В Росії після Жовтневої революції селяни, повиганявши поміщиків з маєтків, самі вже порядкували на землі.. Але есерівські газети писали інше. І про це ж говорили приїжджі «оратори» з повіту (Андрій Головко, II, 1957, 431);  
+
 
−
//  у знач. ім. приїжджий, джого, чол.; приїжджа, джої, жін. Людина, яка приїхала звідкись. На острові пусто, приїжджих нема (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); — Я вже всіх приїжджих питатиму, може хто бачив її маму (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 81); Того ж вечора приїжджа з'явилася в монастирській церкві (Іван Микитенко, II, 1957, 270); Їй хотілося зав'язати розмову в приїжджою, але Варвара не озвалася (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 18).
+
Т.с., що і '''приїзджий''', е. Який приїхав звідкись.
 +
 
 +
На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Олекса Стороженко, I, 1957, 367); В Росії після Жовтневої революції селяни, повиганявши поміщиків з маєтків, самі вже порядкували на землі.. Але есерівські газети писали інше. І про це ж говорили приїжджі «оратори» з повіту (Андрій Головко, II, 1957, 431);  
 +
//  у знач. ім. приїжджий, джого, чол.; приїжджа, джої, жін. Людина, яка приїхала звідкись. На острові пусто, приїжджих нема (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); — Я вже всіх приїжджих питатиму, може хто бачив її маму (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 81); Того ж вечора приїжджа з'явилася в монастирській церкві (Іван Микитенко, II, 1957, 270); Їй хотілося зав'язати розмову в приїжджою, але Варвара не озвалася (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 18). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 622.)
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наїзжий.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наїзжий1.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наїзжий3.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наїзжий_3.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
−
 
−
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
'''Синоніми'''
 +
НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙрозм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙрозм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙрозм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙрозм. (який прибув звідкись). - Я нетутешня, - тихо озвалася дівчина. - Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі - прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). - Пор. сторо́ннй.
 +
 +
'''Прислів'я'''
 +
 +
Гумене, ну мене! Бо я подорожня! (Укр. пр., 1963, 128);
 +
 +
Гумене, гумене, я приїжджа! (Укр. пр., 1963, 128).
 +
 +
'''З історії'''
 +
 +
«Наїзжий знімав хрести з верхів церкви в с. Жубровичі» (Зап. 12.07.1997 р. в с. Жубровичі Олевського р-ну Житомирської обл. від Горшиняк Юлії Василівни, 1913 р. народж.).
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua/s/pryjizhdzhyj
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет Дизайну]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет Дизайну]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 21:36, 22 листопада 2018

Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати. Рудч. Ск. II. 29.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Т.с., що і приїзджий, е. Який приїхав звідкись.

На просторому майдані, біля мурованого костьолу, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини.. задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Олекса Стороженко, I, 1957, 367); В Росії після Жовтневої революції селяни, повиганявши поміщиків з маєтків, самі вже порядкували на землі.. Але есерівські газети писали інше. І про це ж говорили приїжджі «оратори» з повіту (Андрій Головко, II, 1957, 431); // у знач. ім. приїжджий, джого, чол.; приїжджа, джої, жін. Людина, яка приїхала звідкись. На острові пусто, приїжджих нема (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 404); — Я вже всіх приїжджих питатиму, може хто бачив її маму (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 81); Того ж вечора приїжджа з'явилася в монастирській церкві (Іван Микитенко, II, 1957, 270); Їй хотілося зав'язати розмову в приїжджою, але Варвара не озвалася (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 18). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 622.)

Ілюстрації

Наїзжий.jpg Наїзжий1.jpg Наїзжий3.jpg Наїзжий 3.jpg

Див. також

Синоніми НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙрозм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙрозм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙрозм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙрозм. (який прибув звідкись). - Я нетутешня, - тихо озвалася дівчина. - Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі - прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). - Пор. сторо́ннй.

Прислів'я

Гумене, ну мене! Бо я подорожня! (Укр. пр., 1963, 128);

Гумене, гумене, я приїжджа! (Укр. пр., 1963, 128).

З історії

«Наїзжий знімав хрести з верхів церкви в с. Жубровичі» (Зап. 12.07.1997 р. в с. Жубровичі Олевського р-ну Житомирської обл. від Горшиняк Юлії Василівни, 1913 р. народж.).

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/pryjizhdzhyj

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Наїзжий&oldid=251117