Відмінності між версіями «Ґрейцар»

Поточна версія на 22:52, 22 листопада 2018

Ґрейцар, -ра, м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих. Драг. 267.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Кре́йцар, гре́йцер: -австрійська розмінна монета -мідна австрійська монета, сота частина гульдена [44-2] - мідна австрійська стара монета, сота частина гульдена [44-1] -дрібна австрійська монета [V](Тлумачний український словник. 2014)

Крейцер, зах. Крейцар, а, чол. У колишній Австро-Угорщині, Німеччині та деяких інших західноєвропейських країнах (до кінця XIX ст.) — дрібна розмінна монета (1/100 гульдена — в Австро-Угорщині, 1/60 гульдена — у Німеччині). Невеликий то з того й заробок, по три, чотири крейцари за мітлу (Іван Франко, I, 1955, 370); Четвертина того буханця за чотири крейцери мусила вистачити [Тарасові] на вечерю й на сніданок (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 56); // тільки мн. Гроші. Смоляк каявся в тому, що.. колись.. присвоював криваві бідняцькі крейцари (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 410). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 333.)

Кре́йцер або ґре́йцар (нім. Kreuzer) — розмінна срібна монета, карбування якої почалось в Австрії 1458—1460 років. Пізніше — білонна, мідна монета, грошова одиниця. Була в обігу на території деяких країн, зокрема в Австрійській Імперії, Швейцарії, Італії, Німеччині. Назва походить від німецького слова Kreuz, що означає хрест, оскільки на крейцерах був зображений віденський хрест.(Матеріал з Вікіпедії)

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Прислів'я та приказки 1. Грейцар легко видати, а не легко здибати (Фр., І, 2, 499). 2. Грейцар — не гроші, коза — не худоба, а дівка — не люди (Прип.. 88). 3. Грейцар не завадить, а в біді порадить (Прип., 88). 4. Грейцар не просить їсти, а ще й сам дасть (Фр., І, 2, 499). 5. Грейцар — юшка, а два — галушка (Фр., І, 2. 500). 6. а) Дав би сі повісити за грейцар (Фр.. 1.2, 516); б) За грейцар дав би сі повісити (Фр., П, 2, 307). 7. а) За грейцар би миш до Львова гнав (Фр., II, 2, 307); б) За грейцар пігнав би козу до Львова (Фр., ПІ. 2, 422); в) Тот би блоху за грейцар до Львова гнав (Фр., І, 1, 61). 8. І зламаного грейцара би не дав (Фр., І, 2, 500). 9. Не заслужить і поганого грейцара (Зак. пр., 85). 10. Оберне той грейцар п'ять разів у пальцях, заки го видасть (Фр., І. 2, 500). 11. Пусти грейцар з рук, а сам стій, як друк (Фр., І, 2, 501). 12. Таких керманичів за грейцар багато (Фр., //, /. 293). 13. Трясеться над грейцаром, як чорт над грішнов душев (Фр., Ill, 1, 277). 14. Якби гой грейцар потиснув, то з нього кров потекла б (Укр. пр., 1955, 4; 1963, 106)

Монета крейцер у грошовому обігу країн світу Крейцер (англ. «Kreuzer») – європейська монета з давньою історією, яка була вперше викарбувана зі срібла наприкінці ХІІІ століття в Тіролі (землі сучасних Австрії та Італії) та містила зображення хреста; подекуди спочатку називалась тіроліно. Монета відзначалась високою якістю, завдяки чому з часом набула широкої популярності також і на німецьких територіях; саме там монету і почали називати крейцером (від нім. «Kreuz» – «Хрест»). До об'єднання Німеччини та запровадження марки як загальнодержавної грошової одиниці у 1871 році крейцери карбувалися багатьма Німецькими землями (здебільшого на півдні Німеччини) та складалися з чотирьох пфенігів. Із середини XV століття до 1892 року крейцери також випускалися на території Австрії; 60 крейцерів дорівнювали австрійському флорину. Крім того, крейцер був розмінною монетою Угорщини у період Війни за незалежність від Австрійської імперії 1848-1849 років та у складі Австро-Угорської імперії з 1868 по 1892 роки; становив соту частину угорського форинта. Також до середини ХІХ століття крейцери використовувались у грошовому обігу деяких швейцарських кантонів (Аппенцелль, Фрайбург...) як ¼ бацена (бацен – 1/10 франка). https://dema.com.ua/Coins/Kreuzer

Джерела та література

• Словник української мови: в 11 томах

• Тлумачний український словник

Зовнішні посилання

• http://kuprienko.info/ukrayins-ki-prislivya-ta-prikazki/61/
• http://uk.wikipedia.org