Відмінності між версіями «Зять»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Зять, -тя, '''''м. ''Зять. ''Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. ''Мет. 72. Ум. '''Зя́тенько, зя́те...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зять, -тя, '''''м. ''Зять. ''Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. ''Мет. 72. Ум. '''Зя́тенько, зя́течок. '''''Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. ''Грин. III. 485. | '''Зять, -тя, '''''м. ''Зять. ''Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. ''Мет. 72. Ум. '''Зя́тенько, зя́течок. '''''Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. ''Грин. III. 485. | ||
[[Категорія:Зя]] | [[Категорія:Зя]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/zjatj Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | ЗЯТЬ, я, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Чоловік дочки. До своєї дочки Горпуші прийняв [Сучок] собі у прийми зятя (Борис Грінченко, II, 1963, 313); Цілий тиждень Микола запивав своє гірке бурлацтво і приходив додому п'яний. Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258); До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180). | ||
| + | |||
| + | 2. Сестрин чоловік. Сьогодні одібрав од сестри і зятя листи (Панас Мирний, V, 1955, 338); Жив [Прокіп] у сестри та зятя (Андрій Головко, I, 1957, 201). | ||
| + | |||
| + | 3. Чоловік зовиці. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ziat.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ziat1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ziat2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ziat3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/zjatj Словник української мови] | ||
Поточна версія на 09:51, 2 грудня 2014
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. Зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Зміст
Сучасні словники
ЗЯТЬ, я, чол.
1. Чоловік дочки. До своєї дочки Горпуші прийняв [Сучок] собі у прийми зятя (Борис Грінченко, II, 1963, 313); Цілий тиждень Микола запивав своє гірке бурлацтво і приходив додому п'яний. Дочка й зять зглядались між собою й мусили мовчати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 258); До привітної господині хлопці один з-перед одного напрошувалися в зяті (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 180).
2. Сестрин чоловік. Сьогодні одібрав од сестри і зятя листи (Панас Мирний, V, 1955, 338); Жив [Прокіп] у сестри та зятя (Андрій Головко, I, 1957, 201).
3. Чоловік зовиці.
Ілюстрації
|
|
|
|
