Відмінності між версіями «Зябра»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Зя́бра, -бер, '''''ж. мн. ''1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223. Категорія:Зя) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зя́бра, -бер, '''''ж. мн. ''1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223. | '''Зя́бра, -бер, '''''ж. мн. ''1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223. | ||
[[Категорія:Зя]] | [[Категорія:Зя]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/zjabra Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | ЗЯ́БРА, бер, мн. (одн. зябра, и, жін.). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді. Як мешканець водного середовища, рак дихав зябрами — ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 38); Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (Іван Ле, Наливайко, 1957, 8). | ||
| + | ♦ За зябра брати (взяти, схопити і т. ін.) кого — примушувати кого-небудь виконати, зробити щось. А ти з характером, за зябра береш (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 53). | ||
| + | = | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I (1).jpg|x180px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I (2).jpg|x180px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини ]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 14:47, 26 листопада 2015
Зя́бра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЯ́БРА, бер, мн. (одн. зябра, и, жін.). Органи дихання в риб та деяких інших водяних тварин, які дихають киснем, розчиненим у воді. Як мешканець водного середовища, рак дихав зябрами — ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 38); Воєводський дозорець у лівій руці тримав за зябра велику щуку (Іван Ле, Наливайко, 1957, 8). ♦ За зябра брати (взяти, схопити і т. ін.) кого — примушувати кого-небудь виконати, зробити щось. А ти з характером, за зябра береш (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 53). =
Ілюстрації
.jpg)
|
.jpg)
|
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
