Відмінності між версіями «Зугарний»
(Створена сторінка: '''Зугарний, -а, -е. '''Способный, мастеръ. ''А ми доженемо. Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''''зугарний ''''' (розм.) – управний, умілий; який може, здатний робити що-небудь |
| − | [[ | + | == Словник Грінченка == |
| + | -а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити. | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | *Академічний словник украінської мови | ||
| + | 1. Вправний, умілий. — Напрядіть [жіночки] моїй матушці по півміточку, бо вона молода й до роботи ще не звикла та й не дуже зугарна. Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87); Ковалі в кузнях зугарні (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 95). | ||
| + | 2. з інфін., рідше до чого. Який може, вміє або здатний виконувати, робити що-небудь. — Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30); — Своїм власним розумом ти не був зугарен зрозуміти навіть те, що в підручникові написано (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 327); [Мелашка:] А про Хроську я вам скажу, що вона і роботяща, і зугарна до всього, і дотепна, і чепурна... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 19); Одна тільки думка зугарна подолати таку відстань (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 75); — Ну, та й хто ж то, бач, зугарен, окрім мене, стати бригадиром над волами, га? — урочисто обводив він потім очима натовп своїх нових підручних — переважно дівчат (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 352). | ||
| + | *Українсько-Російський словник | ||
| + | разг. | ||
| + | ловкий, умелый; способен (делать что; к чему); ( в соч. с инф.) мастер, мастерица | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | == Див. також == | ||
| + | http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21223-zugharnyj.html#show_point | ||
Поточна версія на 12:09, 20 жовтня 2016
зугарний (розм.) – управний, умілий; який може, здатний робити що-небудь
Словник Грінченка
-а, -е. Способный, мастеръ. А ми доженемо. — Зугарні! Заплутаєтесь у своїх полах та й попадаєте. Мир. Пов. І. 149. Зугарний теревені правити.
Сучасні словники
- Академічний словник украінської мови
1. Вправний, умілий. — Напрядіть [жіночки] моїй матушці по півміточку, бо вона молода й до роботи ще не звикла та й не дуже зугарна. Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87); Ковалі в кузнях зугарні (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 95). 2. з інфін., рідше до чого. Який може, вміє або здатний виконувати, робити що-небудь. — Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30); — Своїм власним розумом ти не був зугарен зрозуміти навіть те, що в підручникові написано (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 327); [Мелашка:] А про Хроську я вам скажу, що вона і роботяща, і зугарна до всього, і дотепна, і чепурна... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 19); Одна тільки думка зугарна подолати таку відстань (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 75); — Ну, та й хто ж то, бач, зугарен, окрім мене, стати бригадиром над волами, га? — урочисто обводив він потім очима натовп своїх нових підручних — переважно дівчат (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 352).
- Українсько-Російський словник
разг. ловкий, умелый; способен (делать что; к чему); ( в соч. с инф.) мастер, мастерица
Ілюстрації
Див. також
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21223-zugharnyj.html#show_point
